14 - 18 вересня 2020.

                                                          Географія 7 клас.

                (Виділене червоним кольором виконується письмово)

ТЕМА. Походження материків та океанічних западин. Геологічні ери та епохи горотворення

Мета уроку:       закріпити знання про материки, частини світу, океанічні западини; сформувати уявлення учнів про походження материків і океанічних западин, про геологічні ери та епохи горотворення.

Обладнання:      підручник, атлас, схема «Походження сучасних материків», геологічна карта світу, геологічна шкала часу (геохронологічна).

Тип уроку:          вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати:   учні зможуть: називати геологічні ери: архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська; пояснювати утворення океанічних западин і материків унаслідок переміщення літосферних плит; характеризувати гіпотезу дрейфу материків; показувати на карті найбільші літосферні плити.

   I.    Організаційний момент

   II.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Материки і океани являють собою найбільші природні комплекси, розташовані в межах географічної оболонки Землі. Це означає, що природа кожного з них має певну внутрішню єдність і характеризується специфічними рисами. Ці риси залежать від географічного положення, розмірів, конфігурації, а також історії походження та розвитку. Історія материків і океанів важлива не тільки з точки зору розуміння чинників, які вплинули на особливості сучасних природних умов, а й для прогнозування їх змін у майбутньому.

   III. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1.  Які особливості будови земної кори?

2.  Скільки материків на Землі?

3.  Назвіть океани Землі.

4.  Які літосферні плити ви знаєте?

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

   IV. Вивчення нового матеріалу

План

1.  Походження материків та океанічних западин унаслідок руху літосферних плит.

2.  Геологічні ери.

1.     Походження материків та океанічних западин унаслідок руху літосферних плит

Розповідь учителя

Вчені з’ясували, що Земля не завжди мала такий вигляд, як сьогодні. Встановлено, що співвідношення суходолу й океану постійно змінюється: то океан наступає на суходіл, то суходіл звільняється від океанічних вод. При цьому змінюються і обриси материків. Це пояснюється рухливістю літосфери. Ви пам’ятаєте, що вона розколота на літосферні плити, які стикаються, розходяться, «пірнають» одна під одну. Наслідки цих безперервних рухів — розломи, жолоби й гори, що є своєрідними «ранами» й «рубцями» на тілі планети. Але основний результат рухів літосферних плит — це утворення та дрейф (переміщення) сучасних материків.

250 млн років тому на нашій планеті був один гігантський материк — Пангея. Він омивався єдиним давнім океаном, який називався Панталасс. Потім у результаті «великого розколу», з одного материка утворилося два — Лавразія і Гондвана. Між ними сформувався новий океан — Тетіс. Цікаво, що одним із його залишків є Чорне море. Надалі обидва материки продовжували розколюватися на частини-материки. Западини, що утворилися між ними, стали Атлантичним, Індійським і Північним Льодовитим океанами.

Вчені припускають, що більшість материків рухалися і продовжують рухатися, наступаючи на Тихий океан. Він являє собою залишки стародавнього океану, у якого постійно «забирають» територію материки й інші океани.

Цікаві факти

Гіпотезу дрейфу материків першим у 1912 р. висловив німецький учений Альфред Вегенер. Він звернув увагу на те, що протилежні береги материків мають значні подібності в контурах. Так, береги Південної Америки й Африки поєднуються між собою, як розірвані частини одного аркуша паперу. Відповідно до теорії руху літосферних плит, земна кора разом із частиною верхньої мантії не є монолітною оболонкою планети. Вона розбита глибинними розломами на великі блоки завтовшки від 60 до 100 км, які називають літосферними плитами. Плити повільно (2—5 см на рік) переміщаються по астеносфері. Учені вважають, що причиною руху літосферних плит є переміщення у верхній мантії ре­човин, які накопичуються в глибинах Землі. Це переміщення викликане гігантськими потоками енергії.

Із часом плити розходяться в різні боки, прослизають одна повз одну або зіштовхуються. На межах літосферних плит виникають се­рединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбува­ються процеси гороутворення.

Прикордонні ділянки між літосферними плитами є найбільш неспокійними на нашій планеті. їх називають поясами складчастості, або сейсмічними поясами.

Саме із цим пов'язана активність більшості діючих вулканів і більша частина землетрусів.

Завдання

Використовуючи карти атласу, розкажіть, у якій послідовності утворилися сучасні материки. Охарактеризуйте можливі варіанти взаємодії літосферних плит.

 

1. Неоднорідність земної кори.

Земна кора має різну потужність, яка коливається від 6 км (під океанами) до 70 км (під гірськими системами). На рівнинах вона становить щонайменше 25—40 км. Розрізняють два основні типи земної кори: материкову та океанічну. Перша властива материкам (включаючи їхні підводні окраїни), друга — океанічним улогови­нам. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного і базальтового. Океанічна земна кора має два шари. Звер­ху залягає малопотужний (майже 1 км) шар пухких морських осадів. Під ним розташований базальтовий шар (умовна назва). Гранітного шару між осадовим і базальтовим шарами, на відміну від материко­вої кори, в океанічній земній корі немає. Таким чином, океанічна земна кора і за складом, і за потужністю, а також за віком (вона не старша за 160—190 млн років) істотно відрізняється від материкової. Між континентальним і океанічним типами земної кори існують ще перехідні, характерні для окраїнних і внутрішніх морів і великих острівних дуг, а також серединно-океанічних хребтів.

2.     Геологічні ери

Розповідь учителя

Можна тільки приблизно говорити про процеси, що відбувалися на планеті десятки мільйонів років тому. Надто віддалений той час від нашого, та й саме поняття часу в людини і планети різне. Для нас життя — це 70—90 років, а для планети — близько 4,7 млрд років. Цю цифру важко собі уявити. Якщо сприйняти її за 24 години, то сучасна людина, що з’явилася близько 40 тис. років тому, живе на планеті менше ніж секунду.

Говорячи про Землю, вчені використовують поняття геологічного часу, що відображає послідовність подій, які відбуваються на планеті. Найбільш суттєві з них пов’язані зі зміною конфігурації берегової лінії, появою і руйнуванням гір, виникненням і зникненням тих або інших видів живих організмів. Всю історію Землі вчені поділяють на п’ять геологічних ер тривалістю десятки і навіть сотні мільйонів років: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську. Їх назви походять від грецької мови і мають такі значення: архей — найдавніший; протерозой — первинне життя; палеозой — давнє життя; мезозой — середнє життя; кайнозой — нове життя. Останні три ери поділяються на періоди. Так, появу людини пов’язують з останнім — четвертинним періодом кайнозойської ери.

   V.  Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання

1.  Які материки утворились у результаті розколу Гондвани?

2.  Чому вчені припускають, що більшість материків рухалися і продовжують рухатися, наступаючи на Тихий океан?

3.  Використовуючи геологічну шкалу часу, розкажіть про епохи складчастості.

   VI. Підсумки уроку

Висновки

Вченими встановлено, що співвідношення суходолу й океану постійно змінюється, при цьому змінюються і обриси материків. Це пояснюється рухливістю літосфери.

Всю історію Землі поділяють на п’ять геологічних ер тривалістю десятки і навіть сотні мільйонів років: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську.

   VII.  Домашнє завдання

Опрацюйте § 4 підручника.

Тема. Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах.

Мета:

навчальна: ознайомити з поняттям «тектоніка», сформувати уявлення про неоднорідність земної кори, її поділ на стійкі ділянки та області складчастей, удосконалити знання про взаємозв'язок тектонічних структур і процесів та рельєфу місцевості, сформувати чітке уявлення про закономірності формування форм рельєфу;

розвивальна: удосконалювати вміння працювати з картами; формувати уміння зіставляти, аналізувати, робити висновки; формувати науковий світогляд, просторову уяву; розвивати абстрактне мислення;

виховна: виховувати повагу до знань людства, повагу до товаришів, уміння працювати в групі.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розуміння часу дуже відносна річ. З  точки зору людини століття — це повний цикл життя, з точки зору розвитку Землі — це мить, зміни впродовж якої майже непомітні. Тому, щоб простежити геологічні зміни земної поверхні, доведеться оперувати мільйонами й мільярдами років. За особливостями гірських порід, умовами їх залягання, користуючись гіпотезою руху літосферних плит, учені навчилися розуміти закономірності змін зовнішнього вигляду планети протягом таких величезних відрізків часу. Минулого року ми знайомилися з ними, а зараз повторимо й узагальнимо ці знання.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

 Що таке літосферна плита?

 Спираючись на гіпотезу руху літосферних плит, поясніть, у якому випадку:

 Материк може розколотися; океан збільшиться; з кількох материків може утворитися один; океан «стиснеться». Які сучасні материки й океани зазнають таких змін?

 Намалюйте схему будови океанічної й материкової земної кори.

 Що називають сейсмічною зоною? Де вони утворюються на Землі?

 Що таке рельєф? Наведіть приклади різних за розмірами форм рельєфу суходолу й океану.

 Які дві основні сили Землі формують вигляд планети?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Тектоніка — розділ геології, що вивчає будову земної кори й особливості її розвитку.

1. Платформи

Платформа — значна за площею, стійка, вирівняна ділянка земної кори.

Поділяються на материкові та океанічні. Залежно від віку утворення — на давні (утворилися у докембрії, понад 1,5 млрд р.) та молоді (у палеозої).

Материкові платформи мають двоярусну будову: фундамент (зім’яті складки метаморфічних порід, пронизані магмою, розбиті розломами на блоки) + осадовий чохол.

Ділянка платформи вкрита осадовим чохлом — плита (не плутати з літосферною плитою!), ділянка с незначним чохлом, або без нього — щит.

Виділяють дев’ять великих давніх платформ, що є основами сучасних материків.

Крайові частини літосферних плит під час зштовхування зминаються у складки, розриваються, пересуваються блоками за лініями розломів: ділянка материкової земної кори + ділянка материкової земної кори = гори; ділянка материкової земної кори + ділянка океанічної кори = гори, острівні дуги, жолоба; ділянка океанічної кори + ділянка океанічної кори = підводні гори.

V. ПОВТОРЕННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Рельєф

Форми рельєфу виділять за розміром, будовою, походженням, історією розвитку тощо

Формування планетарних і у загальному вигляді основних форм рельєфу також пояснює теорія літосферних плит.

Земна кора неоднорідна внаслідок тектонічних рухів впродовж історії Землі.

Тектонічні рухи — сукупність горизонтальних та вертикальних рухів літосфери, що спричиняють розриви і складчастості земної кори.

2. Закономірності розповсюдження форм рельєфу

Платформам відповідають рівнини (плитам — переважно низовини, або вирівняні височини, щитам — височини і плоскогір’я), складчастимструктурам — гори. Деякі складчасті структури більш ранніх горотворних етапів можуть зазнавати нового стискання або вертикальних рухів (зазнають омолодження) — утворюються складчасто-брилові, чи брилові гори.

VІ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

Практична робота 1

1. За тектонічною картою визначте, які платформи відповідають материкам.

2. Знайдіть щити платформ, визначте, які форми рельєфу їм відповідають.

3. Визначте найвищі гірські масиви кожного материка. Яким складчастям вони відповідають?

VІІ. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

З’ясуйте, внаслідок яких тектонічних рухів утворилися Анди, у яку епоху горотворення, які висоти переважають, чи активна ця ділянка в сейсмічному плані.

Аналогічно охарактеризуйте плоскогір’я Декан.

VIІІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте §___.

Детальніше ознайомтеся з кліматичною картою світу.

                                                Біологія

Тема: Поняття про класифікацію тварин

Мета: сформувати в учнів поняття про класифікацію тварин; ознайомити їх з основними систематичними категоріями царства Тварини; розвивати вміння порівнювати та робити узагальнюючі висновки; закріпити індивідуальні вміння складати запитання; виховувати культуру спілкування.

Очікувані результати: учні називають основні систематичні категорії царства Тварини; порівнюють систематичні категорії царства Рослини і царства Тварини.

Обладнання: зошит, підручник, схеми, роздавальний матеріал

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.  Перевірка домашнього завдання

2.2. Вправа «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:

1.         Що таке орган?

2.         У чому полягають принципи побудови органів?

3.         Що таке система органів?

4.         Які системи органів характерні для тварин?

5.         Яка система забезпечує узгоджену діяльність усіх органів?

6.         У чому полягає функція травної системи?

2.4.         «Хрестики-нулики».

Відшукати пряму лінію по горизонталі, вертикалі чи діагоналі з органів, які належать до однієї системи, та назвати цю систему.

1 трахеї	2 кишечник	3 мозок
4 скелет	5 зябра	6 м’язи
7 глотка	8 нирки	9 легені

 

 

1 сечовід	2 глотка	3 нирка
4 м’язи	5 кишечник	6 скелет
7 серце	8 шлунок	9 ротовий отвір

 

 

1 видільні трубочки	2 легені	3 зябра
4 глотка	5 нирка	6 мозок
7 серце	8 вени	9 артерії

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація їх навчальної діяльності

Вправа «Систематики»

На екран проектується зображення тварин, наприклад: сой­ка, окунь, ропуха, метелик, ведмідь, перепілка, муха, щука, жаба, кінь, дятел, тарган, квакша, акула, їжак тощо.

Учням пропонується поділити всіх тварин на групи.

Бесіда

— За якими ознаками ви поділили тварин на групи?

Слово вчителя

Спроби класифікувати організми робилися ще в античні часи. Тривалий час у науці існувала система, розроблена Арістотелем (IV ст. до н. е.). Він поділив усі відомі організми на два царства — Рослини і Тварини, використовуючи як відмінні ознаки нерухомість і нечутливість перших порівняно з другими. Крім того, Арістотель поділяв усіх тварин на дві групи: «тварини з кров’ю» і «тварини без крові», що в цілому відповідає сучасному поділу на хребетних і безхребетних. Далі він виділяв ряд дрібніших угруповань, керуючись різними відмінними ознаками.

            Звичайно, з позицій сучасної науки система Арістотеля здається недосконалою, але слід ураховувати рівень фактичних знань того часу. У його роботі описується всього лише 454 види тварин, та й можливості методів досліджень були досить обмеженими.

Сучасна класифікація тварин побудована на засадах, запропонованих Карлом Ліннеєм, який першим згрупував види живих істот на основі спільних анатомічних характеристик.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

Різноманітність тварин та їхня класифікація

Розповідь учителя

Аристотель розділив тварин на дві групи: які мають кров і які не мають крові. Ссавців він помістив  угрупу «живородних чотириногих тварин».

Карл Лінней розділв тварин на шість класів: безхребетні, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці. Усіх безхребетних він розділив на два класи: Комахи й Черви.

1. Клас Безхребетні  (30 тис. видів) Перші представники безхребетних тварин на нашій планеті з’явилися більше мільярда років тому. Вони відрізняються від інших відсутністю хребця і внутрішнього скелета. Безхребетні характеризуються досить простою анатомією тіла і поведінкою. До класу цих тварин відносять комах, черв’яків, членистоногих, губок, молюсків, восьминогів і так далі.

2. Клас Риб (20 тис. видів) Риби еволюціонували від безхребетних тварин приблизно 500 млн. років тому. Вони вважаються домінуючим класом в океані і морях, озерах і річках. Вони здійснюють дихання за допомогою зябер, і на тілі мають особливу відзнаку — бічну лінію, яка вловлює течію води і різного роду вібрації.

3. Клас Земноводні  (2400 видів) Амфібії або земноводні з’явилися на Землі близько 400 млн. років тому. Вони все життя проводять біля водойм, так як земноводним необхідна вода для розмноження і підтримки рівня вологості шкіри від пересихання. Сьогодні вони вважаються самим зникаючим видом тварин на планеті.

4. Клас Плазуни (6 тис. видів)  Клас рептилій включає в себе таких тварин: черепах, крокодилів, ящірок, змій і алігаторів. Особливість плазунів — це холоднокровний метаболізм, тобто температура тіла, а також активність тварин повністю залежить від навколишнього середовища.

5. Клас Птахи  (8600 видів) Птахи з’явилися в період мезозойської ери. Сьогодні вони є найбільш поширеною літаючою групою тварин, нараховуючи більше 10000 видів. Клас птахів відрізняється оперенням, здатністю «співати» і теплокровним метаболізмом. До того ж вони можуть адаптуватися до будь-якого діапазону місць існування — будь-то спекотна рівнина або холодне узбережжя.

6. Клас Ссавці  (до 4 200 видів)  На сьогодні вченим відомо близько 5000 видів ссавців тварин, в число яких входить і людина. Ссавців можна характеризувати наступними відмінностями: шерстяний (власний) покрив, молочні залози для вигодовування потомства, теплокровний метаболізм.

Тваринний світ України досить різноманітний. Він налічує до 45 тис. видів, з яких тільки ссавців — 180 видів, птахів — 344, риб — понад 270 видів.

Бесіда

1.     Яка наука визначає місце різних організмів у системі органічного світу?

Для цього використовуються систематичні одиниці (категорії). Уперше систематичні категорії (клас — ряд — рід — вид) запровадив у науковий обіг шведський натураліст Карл Лінней.

2.     Пригадайте, які систематичні категорії використовуються в систематиці рослин.

 

Розповідь учителя

Нині в зоології існують такі основні систематичні категорії:

Складання опорної схеми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя

Певний вид тварин у системі органічного світу займає своє положення, що визначається як подібністю будови, так і історичною спорідненістю (тобто походженням, родинними зв’язками). Класифікація тварин, заснована на родинних зв’язках, є природною. Раніше організми об’єднували лише на підставі подібності будови, небагатьох спільних рис (штучна класифікація), що не давало можливості науково систематизувати тварин.

Для прикладу визначимо місце шпака звичайного в системі тваринного світу:

Царство Тварини

Тип Хордові

Клас Птахи

Ряд Горобцеподібні

Родина Шпакові

Рід Шпак

Вид Шпак звичайний

V. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Закінчити  речення».

1.   Наука про різноманітність живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних видів, їх розподіл на таксони,— це

2.   Систематична категорія, що об’єднує споріднені ряди тварин,— це

3.   Найменша одиниця класифікації —

4.   Систематична категорія, що об’єднує найближчі родини тварин,— це …

5.   Систематична категорія, що об’єднує споріднені роди тварин,— це …

6.   Систематична категорія, що об’єднує споріднені класи,— це …

5.2. «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити їх комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель разом з учнями підбиває підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника

Презентації про класифікацію тварин