21.09 - 25.09.2020
Географія
РОЗПОДІЛ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ЗЕМЛІ.
ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ
І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ОКЕАНІВ
Мета: актуалізувати знання про
клімат, основні кліматичні показники; сформувати загальні уявлення про основні
кліматотвірні чинники; сприяти розумінню ролі сонячної радіації та підстильної
поверхні у формуванні клімату; продовжити формування умінь та навичок працювати
з тематичними картами атласу з метою встановлення та пояснення природних
закономірностей; розвивати вміння виділяти головне, суттєве в навчальному
матеріалі; порівнювати, узагальнювати факти, логічно викладати свої думки; виховувати
самостійність, уважність, працелюбність, повагу до думки інших.
Обладнання: фізична карта світу,
кліматична карта світу, атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор,
мультимедійна презентація.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні
зможуть називати основні кліматотвірні чинники; виявляти закономірності
розподілу кліматичних показників за кліматичною картою; пояснювати роль
сонячної енергії та підстильної поверхні у формуванні клімату.
Усі уроки географії на сайті «Шкільне життя»
ХІД
УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
І ВМІНЬ
Прийом «Картографічна
розминка»
Учитель показує на карті
основні форми рельєфу — рівнини та гори, учні називають їх.
Прийом «Географічній крос» (доповнити тези необхідною
інформацією).
1. Стійку, малорухому ділянку
літосферної плити називають …
2. Видовжені ділянки на межах
літосферних плит, що характеризуються рухливістю, називають …
3. На материках та в океанах
виділяють дві основні форми рельєфу: … та …
4. Форма рельєфу, що
відповідає материковій платформі, — це …
5. Прикладами давніх
докембрійських платформ є …., …
6. Області
Альпійсько-Гімалайської складчастості відповідають такі гори, як …, ….
7. Форми рельєфу, що властиві
лише океанічному дну, — це …, … .
Прийом «Бліцопитування»
Пригадайте, що таке погода та
клімат.
Які карти використовують під
час вивчення кліматів Землі?
Яку інформацію про клімат
можна отримати з кліматичної карти?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА
ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Приваблива мета»
Клімати Землі дуже
різноманітні. Чому в Антарктиді завжди холодно, а на екваторі жарко? Чому в
одних куточках нашої планети щоденно йдуть дощі, а в інших місцях все живе
потерпає від спеки? Для того щоб відповісти на ці питання, необхідно дізнатися про
причини, що формують той чи інший клімат.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Кліматотвірні чинники. Клімат
певної території визначається поєднанням багатьох умов, які називають
кліматотвірними чинниками.
Основними кліматотвірними
чинниками є:
- кількість сонячної енергії,
яку отримує земна поверхня;
- характер підстильної
поверхні;
- циркуляція повітряних мас;
Розгляньмо кожен детальніше.
2. Сонячна
радіація
Почнемо із сонячної енергії,
яка є основним джерелом життя на Землі та надає руху «механізмам» погоди.
Сонячна
радіація — це кількість теплової та
світлової енергії, що надходить на Землю від Сонця. Радіація є пряма і
розсіяна.
Сукупність прямої та розсіяної
радіації, що надходить на Землю, називають сумарною радіацією.
Кількість сумарної радіації
перш за все залежить від широти місцевості: чим ближче до екватора, тим більший
кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається земна поверхня. Від неї
нагрівається й приземний шар повітря.
Також кількість сонячного
тепла, що надходить на Землю, залежить від прозорості атмосфери, абсолютної
висоти місцевості, тривалості світового дня тощо.
Розподіл сонячного тепла на
Землі обумовлює одну з найважливіших географічних закономірностей — залежність
температур повітря від географічної широти місцевості та висоти над рівнем моря.
Цю залежність можна простежити за «Кліматичною картою світу».
Завдання. За кліматичною картою
простежте розподіл ізотерм січня та липня від екватора до полюсів.
Висновок 1. Чим ближче до екватора, тим більшим є кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається земна поверхня і вищою є температура приземного шару атмосфери.
3. Характер
підстильної поверхні
Робота
з текстом підручника
Завдання. Знайдіть у параграфі та
назвіть, які складові підстильної поверхні мають вплив на формування клімату.
Складовими підстильної поверхні,
що впливають на формування клімату, є наступні: рельєф та абсолютна висота
місцевості. Високі гори є кліматичними бар’єрами. Висота місцевості над рівнем
моря впливає і на кількість опадів (у горах їх більше, ніж на прилеглих
рівнинах), і на температуру по вітря (чим вище, тим холодніше). У результаті в
горах формується ви сотна кліматична поясність. Гори можуть перешкоджати
проникненню певних повітряних мас, а рівнини — навпаки, сприяють проходженню
вітрів вглиб материка.
Прибережні
течії. Морські течії охолоджують або
роблять теплішим клімат території, біля яких проходять, впливають на розподіл атмосферних
опадів (теплі течії збільшують, а холодні зменшують).
Віддаленість
від океану. Залежно
від цього формуються морські й континентальні типи клімату.
Відбивна
спроможність поверхні (альбедо). Різні поверхні — ґрунт, вода, рослинність, лід — по-різному поглинають
тепло й нагріваються.
Висновок 3. Неоднорідність підстильної поверхні впливає на розподіл температур та
опадів.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота
в групах
Прийом «Творча лабораторія»
Завдання
1) За кліматичною картою світу
на одному з материків Землі виявіть зміни температур повітря залежно від
географічної широти місцевості.
2) Зіставте кліматичну та фізичну карти світу,
знайдіть та наведіть приклади впливу характеру підстильної поверхні на
материку.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
Учитель проводить узагальнення
знань та рефлексію за питаннями:
Про які кліматотвірні чинники
ви дізналися сьогодні на уроці?
Який з названих чинників є, на
вашу думку, основним? Чому?
Про які показники клімату ви
можете дізнатися з кліматичної карти?
Розуміння яких понять та
процесів були для вас складними? Чи знаєте ви, як їх здолати?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати § підручника та матеріали уроку.
2. Випереджальне. Підготувати
в зошитах схематичний рисунок: коло Землі з екватором, тропіками, полярними
колами та полюсами.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО
УРОКУ
У середньому на кожний
квадратний кілометр земної поверхні надходить за рік 4,27·1016 Дж енергії. Для
того щоб отримати таку кількість тепла штучно, необхідно спалити понад 400 тис.
тонн кам’яного вугілля. За 1,5 доби Сонце дає Землі стільки ж енергії, скільки
дають електростанції всіх країн світу протягом року. При цьому сонячна
радіація, що надходить до Землі, становить менш ніж двохмільярдну частку всього
випромінювання Сонця.
ПОВІТРЯНІ МАСИ, ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ.
ЗАГАЛЬНА ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС.
ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ.
Мета: актуалізувати та розширити знання про основні кліматотвірні чинники, вітри
та їх утворення; формувати загальні уявлення про особливості загальної циркуляції
повітряних мас; формувати знання про повітряні маси та їхні властивості;
сприяти розумінню ролі циркуляції повітряних мас у формуванні клімату;
розвивати просторову уяву, уміння працювати з візуальними джерелами інформації,
зіставляти, порівнювати їх; виконувати тестові завдання, здійснювати
самоперевірку та корекцію знань; формувати вміння раціональної організації
навчальної діяльності.
Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу,
атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна
презентація.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати: учні зможуть називати та порівнювати
властивості повітряних мас; показувати на карті райони поширення пасатів,
мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів; пояснювати
закономірності переміщення повітряних мас на різних широтах.
Усі уроки географії на сайті «Шкільне життя»
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Проблемне питання»
Клімат різних широт відрізняється не лише
температурами, а й кількістю опадів, які розподіляються по земній поверхні дуже
нерівномірно. Одні території страждають від надлишку вологи, інші — від
нестачі. Чим, на вашу думку, це можна пояснити? (Відповіді учнів.)
Так, на нерівномірний розподіл вологи впливають
багато чинників, але головний — циркуляція, або рухи повітря, які залежать від атмосферного
тиску та обертання Землі навколо своєї осі.
Сьогодні ви дізнаєтеся, як третій кліматотвірний чинник — циркуляція повітряних мас — впливає на формування клімату.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Прийом «Бліцопитування»
Пригадайте, що таке вітер та причини його
утворення.
Що таке атмосферний тиск та
від чого він залежить? Як повітря — тепле або холодне — тисне на земну поверхню
сильніше?
Які умови необхідні для утворення опадів?
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Повітряні маси та їхні властивості
Повітряні маси — це великі об’єми повітря, що формуються на
певній території та мають відносно однорідні властивості. Залежно від районів
утворення розрізняють чотири типи повітряних мас: арктичні (у Південній півкулі
— антарктичні), помірні, тропічні і екваторіальні. Вони відрізняються насамперед
температурою. Всі типи, крім екваторіального, діляться на підтипи: над
материками формуються континентальні повітряні маси, а над океанами —
океанічні. Вони відрізняються за кількістю вологи.
Властивості повітряних мас формуються залежно
від районів їхнього формування. Переважання в певному регіоні в певну пору року
певних повітряних мас створює характерний кліматичний режим цього регіону.
Висновок 1. Неоднаковий розподіл сонячного тепла на Землі та неоднорідний характер підстильної поверхні спричинюють формування різних за властивостями повітряних мас.
2. Утворення поясів високого та низького тиску
У тропосфері повітряні маси перебувають у
постійному русі. Який двигун їх переміщує?
Для того щоб зрозуміти закономірності загальної
циркуляції повітряних мас, розгляньмо схему розподілу поясів атмосферного тиску
над поверхнею Землі. Їх утворення пов’язане з властивістю повітря змінювати
об’єм, а отже, і масу, залежно від температури.
Візьмімо один з меридіанів Землі, в уяві «розтягнімо» його від полюса до полюса та подивімося, як рухається над ним повітря.
Над екватором, де завжди тепло, нагріте повітря
розширюються та піднімається вгору. У результаті в районі екватора утворюється область
низького тиску. У високих шарах тропосфери повітря охолоджується, важчає, але
не може спуститися вниз — йому заважають постійні висхідні потоки. Тому повітря
розтікається вбік Північного й Південного тропіків, де й опускається до
поверхні Землі. Цей низхідний рух утворює поблизу тропіків області високого
тиску.
Опинившись біля поверхні Землі, повітря знову
розтікається. Частина повертається до екватора та повторює своє коло. Друга
частина повітря переміщується до помірних широт і підіймається вгору.
Висхідні потоки повітря утворюють у помірних
широтах області низького тиску. Далі картина схожа на попередню: частина
повітря замикає коло: помірні широти, верхні шари тропосфери, тропіки.
Інші частина переміщується до полюсів,
охолоджується й спадними потоками утворює там області високого тиску.
Завдання. На схематичному рисунку (основа була підготовлена вдома) покажіть
розміщення поясів високого та низького тиску над поверхнею Землі.
Висновок 2. Отже, на Землі утворюються три пояси з перевагою низького тиску в районі екватора й помірних широт та чотири пояси з перевагою високого тиску поблизу тропічних широт і полюсів.
3. Циркуляція повітряних мас. Постійні та змінні
вітри
Вам відомо, що вітер утворюється внаслідок
переміщення повітря з області високого тиску в область низького. Через
утворення поясів високого та низького тиску над землею утворюються
«вітригіганти», які переміщують різні за властивостями повітряні маси.
Таку систему повітряних течій планетарного
масштабу називають загальною циркуляцією атмосфери.
Через утворення поясів високого та низького
тиску формуються постійні вітри, які дмуть в одному напрямку протягом року,
серед яких найбільш значущими є пасати, західні вітри та вітри полярних широт.
(Учні за допомогою вчителя показують на
схематичному рисунку напрями постійних вітрів.)
Загальна циркуляція атмосфери
Пасати — вітри, що протягом усього року дмуть від
поясів високого тиску поблизу 30-х тропічних широт кожної півкулі до поясу
низького тиску на екваторі. Під впливом обертання Землі навколо осі вони
відхиляються і дмуть з північного-сходу в Північній півкулі і з
південного-сходу — в Південній.
У помірних широтах переважать західні вітри.
Вони утворюються під час переміщення повітря від тропічних поясів високого
тиску у протилежний бік областей низького тиску помірних широт. Вони поступово
відхиляються на схід та в помірних широтах стають західними.
Переважаючими вітрами полярних широт є
північно-східні вітри в північній півкулі і південно-східні в південній.
Складовою частиною загальної циркуляції
атмосфери є мусонні вітри. Мусони — сезонні вітри, що змінюють свій напрямок
залежно від пір року. Утворення мусонів за своїм механізмом схоже на утворення
бризів. Теплої пори року поверхня материків нагрівається сильніше, ніж вода. Це
є причиною досить значної різниці в тиску атмосфери над су холодом і морем.
Літом, коли сильніше нагрітий суходіл, з моря дме вологий вітер — літній мусон,
який приносить щедрі опади. Взимку ж, навпаки, утворюється повітряний потік з
холодного суходолу на тепліше море у вигляді сухого й холодного зимового
мусону.
Чергування суходолу та моря та їхнє нерівномірне
прогрівання ускладнює рухи повітря в атмосфері, спричиняє часті зміни погодних
умов. Така непостійність обумовлення впливом величезних атмосферних вихорів —
циклонів та антициклонів.
Висновок 3. Завдяки нерівномірному розподілу атмосферного тиску у тропосфері існує система постійних горизонтальних і вертикальних переміщень повітряних мас. Основним проявом циркуляції атмосфери є формування постійних і сезонних вітрів, мусонів, циклонів і антициклонів.
4. Закономірності розподілу атмосферних опадів
Знання про розподіл поясів атмосферного тиску
над поверхнею Землі дає можливість виявити загальну закономірність розподілу атмосферних
опадів.
Аналіз (рисунка) «Схема руху повітря в тропосфері»
В областях низького тиску — над екватором та
помірними широтами — переважають висхідні рухи повітря, вгорі воно
охолоджується та насичується, утворюються опади. У поясах високого тиску —
тропічних та полярних широтах з низхідними рухами повітря — опадів мало.
Завдання. За кліматичною картою знайдіть підтвердження загальної закономірності
розподілу атмосферних опадів.
На кількість та режим випадіння атмосферних
опадів також впливають рельєф місцевості, її положення стосовно океанів,
напрямки панівних вітрів.
Висновок 4. Отже, розподіл опадів на Землі насамперед пов’язаний з утворенням поясів атмосферного тиску.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Прийом «Експрес-тести», «Взаємоперевірка»
1. Який кліматотвірний чинник визначає зональний
розподіл середньорічних температур повітря на Землі?
А Циркуляція повітряних мас; Б сонячна радіація;
В рельєф місцевості; Г
віддаленість від океанів.
2. Як називають постійні вітри, що протягом усього року
дмуть від поясів високого тиску поблизу 30-х тропічних широт кожної півкулі до
поясу низького тиску на екваторі?
А Пасати; Б
західні; В фени; Г мусони.
3. Сезонні вітри, що дмуть від океану до суходолу
влітку та від суходолу до океану взимку, — це:
А мусони; Б
пасати; В західні; Г бризи.
4. В яких широтах утворюються західні вітри?
А Екваторіальних; Б
тропічних; В помірних; Г арктичних.
5. Оберіть три основних кліматотвірних чинники:
1 температура приземного шару атмосфери;
2 кількість сонячної радіації;
3 утворення поясів високого та низького тиску;
4 характер підстильної поверхні;
5 розподіл опадів;
6 циркуляція повітряних мас.
Прийом «Географічний
практикум» (за наявності навчального
часу)
Завдання. За кліматичною картою та
текстом підручника складіть характеристику повітряних мас. Результати занесіть у
таблицю.
|
Назва повітряної
маси |
Район поширення |
Властивості |
|
Екваторіальні |
|
|
|
Тропічні |
|
|
|
Помірні |
|
|
|
Полярні арктичні антарктичні |
|
|
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
Прийом «Мікрофон»
Оцініть значення знань про кліматотвірні чинники, циркуляцію атмосфери тощо.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати § підручника та
матеріали уроку.
2. Підготувати три тестових запитання закритого типу з чотирма варіантами відповідей за текстом параграфа.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
У часи вітрильного судноплавства мореплавці
могли сміливо покладатися на постійні вітри по обидва боки екватора. Вони
шукали області, де дмуть пасати, та намагалися уникати районів, де панував
штиль. Ці великі безповітряні зони — «кінські широти» — розташовані у смугах
високого тиску на широтах 30° пн. та пд. ш. Назву цим районам штилів дали
іспанські моряки, що перевозили коней зі Старого світу до іспанських колоній на
відкритий Колумбом американський материк, де коней не було. Коли кораблі іспанців
потрапляли в безвітряні місця, вітрила провисали, рух припинився, запасу кормів
не вистачало, багато коней гинуло і їх викидали за борт.
Біологія
Тема: Кишковопорожнинні
Мета: сформувати в учнів знання про середовища
існування, особливості будови та процеси життєдіяльності кишковопорожнинних на
прикладі гідри, а також познайомити з їхньою різноманітність та значенням у
житті людини; удосконалювати вміння спостерігати,
аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; : виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.
Методи і методичні прийоми: інформативно-рецептивні (бесіда, робота з підручником, схемами), репродуктивні (робота в парах), навчально - пошукові, проблемно-пошукові, інтерактивні вправи.
Основні поняття і терміни: кишковопорожнинні, поліпи, медузи
Внутрішньо- і міжпредметні зв’язки: систематика, географія
Обладнання: таблиці «Кишковопорожнинні», «Різноманітність кишковопорожнинних»,
відео-фрагмент, малюнки, фотокартки кишковопорожнинних
Структура уроку
1. Організаційний
момент
2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів
2.1. Виконання тестових завдань. Вибрати одну правильну
відповідь:
1. Вид — це:
А)
окремий організм;
Б)
сукупність організмів, які подібні за особливостями будови та процесами
життєдіяльності, вільно схрещуються між собою та дають плодюче потомство;
В)
група подібних організмів;
Г)
клас організмів.
2. Не є зоологічним таксоном:
А)
порядок ;
Б)
родина;
В)
рід;
Г) ряд.
3. Найвищою систематичною одиницею є:
А)
вид;
Б)
родина;
В)
клас;
Г) царство.
4. Основною систематичною одиницею є:
А)
вид;
Б)
ряд;
В)
родина;
Г) царство.
5. Класифікувати організм — це визначити його:
А)
середовище життя;
Б)
спосіб життя;
В)
місце у системі органічного світу;
Г) хімічний склад.
6. Близькі роди об’єднують у:
А)
види;
Б)
типи;
В)
родини;
Г) класи.
7. Близькі родини об’єднують у:
А)
ряди;
Б)
типи;
В)
класи;
Г) царства.
2.2. «Загадковий диктант»
Вибрати
правильні твердження, щодо особливостей будови, життєдіяльності та класифікації
тварин і вписати відповідні букви в клітинки. У разі правильного виконання
завдання можна визначити назву багатоклітинної прісноводної тварини, про яку
розповідають легенди.
М Систематика
— це наука, яка займається вивченням органів і систем органів тварин.
Г Найнижчою
систематичною категорією є вид.
А Покриви тіла тварин
утворені покривною тканиною.
I До складу органів
тварин входить декілька типів тканин.
Д Тип живлення тварин
— гетеротрофний.
Е Клітина тварин має
декілька вакуолей з клітинним соком.
Р М’язова тканина
забезпечує різні рухи тварин.
О Ядро забезпечує
клітини енергією.
А Тварини опанували
всі середовища існування.
Т Найбільша кількість
тварин мешкає у ґрунтовому середовищі.
Відповідь:
2.3. Закінчити
схеми
1. Систематичні категорії рослин.
2. Систематичні категорії тварин.
2.4. «Термінологічна дуель».
Учень називає
термін та ім’я учня, який дає його визначення. У випадку, коли відповідь
правильна, учень, який її дав, називає наступний термін.
3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Гідру звичайну
вперше побачив А. Левенгук. (Проектування
відео-фрагменту на екран) Розглядаючи водяних тварин, він помітив
чудовисько з «рогами», на тілі якого росли бруньки. Науковці того часу не
надали значення знахідці Левенгука. Лише через 40 років швейцарський учений
Абраам Трамбле вперше описав цю тварину. У 1744 р. вийшла його книга «Мемуари
до історії одного роду прісноводних поліпів з руками у вигляді рогів». Саме
Трамбле дав їй назву «гідра», підкреслюючи тим самим особливість цієї істоти. У
міфології давніх греків лернейська гідра була переможена Гераклом. Гідра
описується як ненажерливе змієподібне чудовисько з дев’ятьма головами, що
наводило жах, оскільки на місці відсіченої голови в неї відростала нова. Геракл
зумів перемогти гідру тільки тому, що припікав місце відсіченої голови палаючим
смолоскипом.
Трамбле писав
про гідру так: «Якщо розрізати тварину на кілька шматочків, то вони
перетворюються із часом на стільки ж гідр. Надрізані вздовж гідри
перетворювалися на істот з кількома ротовими кінцями, які заковтували їжу. Хіба
ж це не лернейська гідра?
— Із чим
пов’язана здатність гідри відновлювати втрачені частини?
— Які
особливості її будови?
— До якої
групи належить ця тварина?
На ці запитання ви знайдете відповідь на сьогоднішньому уроці.
4. Вивчення нового матеріалу
План
1.
Загальна
характеристика кишковопорожнинних, середовища їх існування
2.
Ознаки
будови та особливості способу життя кишковопорожнинних на прикладі прісноводного
поліпа гідри
3.
Роль
кишковопорожнинних в екосистемах та значення для людини
1. Загальна
характеристика кишковопорожнинних, середовища їх існування
Розповідь учителя. (Демонстрування
таблиці «Кишковопорожнинні» або проекція зображень кишковопорожнинних на екран)
|
|
|
|
|
|
|
|
До
кишковопорожнинних належать нижчі багатоклітинні двошарові тварини. Їх
налічується близько 9 тис. видів. Це переважно морські організми, і лише
небагато з них живе в прісних водах. Тіло кишковопорожнинних схоже на мішок.
Воно складається з двох добре розвинених шарів — ектодерми й ентодерми. Між
ними розміщений тонкий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея, що виконує
опорну функцію.
Проектування зображення на екран:
1 – поліп; 2 – медуза
Порожнина тіла
цих тварин сполучена із зовнішнім середовищем ротовим отвором. Для більшості
кишковопорожнинних спільною ознакою є наявність жалких клітин. Усередині жалкої
клітини є особлива капсула, що містить отруйну рідину і довгу, скручену
спіраллю нитку. У відповідь на подразнення нитка вмить викидається з капсули і
пронизує або обплутує здобич.
Завдання для учнів:
·
Розгляньте
малюнок і визначте, скільки площин симетрії можна провести через тіло поліпа
або медузи. (Багато)
Як називається така симетрія тіла? (Радіальна
(променева))
Підсумок учителя:
Через
тіло таких тварин можна провести багато площин симетрії. Така симетрія
називається променевою (радіальною), тобто ми можемо спостерігати радіальне
розміщення частин тіла відносно осі тіла. Радіальна симетрія тіла є спільною
ознакою для більшості кишковопорожнинних.
Технологія «Мікрофон».
— Як ви
гадаєте, чому цих тварин назвали «кишковопорожнинними»?
Очікувана відповідь учнів:
Цих
тварин названо так тому, що вони мають кишкову порожнину, яка є одночасно і
«порожниною» тіла.
Розповідь учителя.
Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. Уперше в них з’являються залозисті, нервові, епітеліально-м’язові й статеві клітини, а також нервова система.
2.
Ознаки будови та особливості способу життя кишковопорожнинних
на прикладі прісноводного поліпа гідри
Учитель пропонує учням розглянути зображення гідри і виявити в її будові ознаки кишковопорожнинних тварин.
Очікувані відповіді учнів: радіальна симетрія, наявність кишкової порожнини, рота,
щупалець тощо.
Розповідь учителя.
Тіло
звичайної гідри має майже правильну циліндричну форму. На одному його кінці
міститься рот, оточений віночком із 5–12 тонких довгих щупалець, другий кінець
витягнутий у вигляді стебельця з підошвою на кінці. За допомогою підошви гідра
прикріплюється до різних підводних предметів. Її тіло разом зі стебельцем
зазвичай завдовжки сягає до 7 мм, проте щупальця здатні витягуватися на кілька
сантиметрів.
Гідра
має радіальну симетрію. Якщо вздовж тіла гідри провести уявну вісь, то щупальця
розходитимуться від цієї осі в усі боки, як промені від джерела світла.
Звисаючи з якої-небудь водяної рослини, гідра постійно похитується з боку в бік
і повільно водить щупальцями, чатуючи на здобич. Жертва може з’явитися з
будь-якого боку, тому променеподібно розставлені щупальця найкраще відповідають
такому способу полювання.
Тіло
гідри складається з двох шарів клітин, між якими міститься мезоглея, що являє
собою драглисту речовину.
Робота в групах. Завдання
для груп:
— Опрацювати текст
підручника і дати відповіді на такі запитання:
I група — Як відбувається процес живлення в гідри?
II група — Які особливості дихання і виділення в гідри?
III
група — Які особливості будови
і функціонування нервової системи гідри?
IV група — Як розмножується гідра?
(Обговорення відповідей учнів.)
Запитання
до учнів:
— Вам
відомо, що гідра веде малорухомий спосіб життя. Зробіть припущення щодо
способів пересування цієї тварини.
Відповідь на проблемні питання
Пригадайте, на початку уроку ми теж згадували
про лернейську гідру та досліди Трамбле з прісноводною гідрою.
Запитання
до учнів:
· Із чим пов’язана здатність гідри відновлювати втрачені
частини? (З діяльністю проміжних клітин)
· Як ви вважаєте, на якому рівні організації перебувають
кишковопорожнинні тварини?
Обговорення відповідей учнів та формулювання висновку
Кишковопорожнинні
мають примітивні риси будови, які дозволяють вважати рівень їхньої організації
досить низьким у порівнянні з іншими багатоклітинними тваринами.
Складання опорного конспекту.
Ознаки примітивності
кишковопорожнинних:
• двошаровість;
• радіальна симетрія тіла;
• відсутність справжніх тканин;
• наявність недиференційованих проміжних
клітин;
• дифузний, розсіяний тип нервової системи,
яка забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів;
• змішаний тип травлення, який розпочинається
в кишковій порожнині, як у більшості багатоклітинних тварин, а закінчується
внутрішньоклітинно, як у найпростіших;
• наявність поряд зі статевим розмноженням
нестатевого у вигляді брунькування, яке не властиве іншим багатоклітинним
тваринам.
3.
Роль
кишковопорожнинних в екосистемах та значення для людини
Запитання для обговорення:
— Яка роль
кишковопорожнинних у природі?
Очікувані відповіді учнів:
• Коралові поліпи відіграють важливу роль у
кругообігу речовин.
• Є ланками в ланцюгах живлення.
• Є «домівками» для інших тварин.
Запитання
до учнів:
— Яка роль
кишковопорожнинних у житті людини?
Повідомлення учня
Запитання до учнів:
— Якої шкоди
завдають кишковопорожнинні?
Очікувані відповіді учнів:
• Коралові рифи заважають навігації.
• Отруйні види медуз спричиняють сильні
опіки, навіть смерть.
• Гідри та
медузи живляться мальками риб і завдають шкоди рибному господарству.
«Творча
лабораторія»
— Запропонуйте
заходи зі зменшення негативного впливу кишковопорожнинних.
(Обговорення відповідей учнів.)
Це
цікаво
• Одна аурелія за своє життя знищує до
450–500 мальків риб, а ціанея — до 15 тис.
Завдання
для учнів:
— Закінчіть
схему.
 |
|||||||
 |
|||||||
 |
|||||||
 |
|||||||
5. Узагальнення і
систематизація знань
5.1. Фронтальна бесіда
1. Які
тварини належать до кишковопорожнинних?
2. Із чого
складаються стінки тіла кишковопорожнинних?
3. Що
зумовлює здатність тіла гідри скорочуватися?
4. Які
особливості травлення кишковопорожнинних?
5. Яка будова
і функція жалких клітин?
5.2.
«Мозковий штурм»
— Чому променева
симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухомий спосіб
життя?
— Щоосені всі гідри у водоймі гинуть, але щовесни у водоймі з’являються
молоді гідри. Поясніть це явище.
— Чому гідра може з’їсти тварину порівняно великих розмірів, а губка,
навіть велика, живиться лише дуже маленькими одноклітинними організмами?
5.3. «Установи
відповідність»
1)
Установити відповідність між клітинами тіла гідри та їхніми функціями.
|
Клітини |
Функції |
|
1 залозисті |
А рух, опора тіла |
|
2 статеві |
Б регенерація |
|
3 проміжні |
В реакція на подразнення |
|
4 епітеліально-мускульні |
Г захист, напад |
|
5 жалкі |
Д перетравлювання речовин |
|
6 нервові |
Е вироблення травних соків |
|
7 травні |
Є розмноження |
2) Установити
відповідність між стадіями циклу розвитку сцифоїдної медузи, позначеними на
малюнку, і їхніми назвами.
1 молода медуза
2 поділ поліпа на диски
3 яйце
4 маленький поліп
5 личинка
6 доросла медуза
6. Підбиття підсумків уроку
Складання Т-схеми до уроку
|
Я знав |
Я
дізнався |
|
|
|
7. Домашнє завдання
- опрацювати § дати відповідь на запитання;
- підготувати цікаву інформацію про дощових
черв’яків;
- скласти сенкан на тему «Гідра».(додатково)
Тема: КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ.
Цілі уроку: ознайомити учнів з
основними особливостями організації та процесів життєдіяльності кільчастих
червів, характерні ознаки кільчастих червів, з їхньою різноманітністю; розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між
об’єктами вивчення та вміння аналітично мислити, аналізувати ознаки
пристосування до середовища існування; виховувати розуміння важливості існування для
нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.
Обладнання й матеріали:
таблиці «Тип Кільчасті черви», «Зовнішня будова дощового черв’яка», живі дощові
черв’яки, ноутбук, проектор, слайди двох типів, залежно від інтенсивності уроку.
Базові поняття й терміни уроку: кільчики, сегменти, сегментація, органи чуття, параподії, поясок,
родючість ґрунту, процеси життєдіяльності, живлення, дихання, рух, розмноження,
гермафродити.
Хід
уроку
І.
Організаційний етап.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
А зараз подивимось, як ви пам’ятаєте Тип
Кишковопорожнинні. Спочатку слова, в яких ви впевнені вписуєте синьою ручкою, а
коли побачите відповіді, занотуєте червоною.
Кросворд «Тип Кишковопорожнинні»
1.
Спосіб нестатевого розмноження.
2.
Отвір між щупальцями.
3.
Зовнішній шар клітини.
4.
Розширена нижня частина тіла.
5.
Рухомі органи верхньої частини тіла.
6.
Захисні клітини.
7.
Безструктурна речовина між шарами.
8.
Тип симетрії.
9.
Внутрішній шар клітин.
10. Клітини,
що виробляють травні соки.
11. Клітини,
у яких перетравлюються їжа.
12. За
способом живлення.
13. Тим нервової
системи гідри.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
Ш |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
8Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
І |
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІІ.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Хто ж такі кільчасті черви? Які асоціації виникають, коли
чують «дощові черви»?
Вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим
червоподібним тілом, у яких є вторинна порожнина тіла. Вони живуть в усіх
основних водних і наземних середовищах.
А чи знаєте ви що:
·
Земляний
черв'як - одна з самих слизових істот у цьому світі.
·
Велетенський південноафриканський
земляний черв'як (Microhaetus rappi) може вирости 6.7 метрів. Найбільші
черв'яки досягають 2.5 сантиметра в діаметрі.
·
Цариця Єгипту Клеопатра проголосила їх
священними тваринами , а Аристотель називав їх кишками землі.
·
Великий вчений Чарльз Дарвін, порівнював
їх із турботливим садівником, що готує найкращу землю для рослин.
·
В
Західній Європі вимитих дощових черв’яків або порошок із них клали на рани для
їх загоювання, а при туберкульозі вживали настоянку на дощових черв’яках.
Тому на цьому уроці перед нами постають наступні задачі:
1.
Що
об’єднує п’явку, дощового черв’яка та піскожила в один тип?
2.
Що
особливого в процесах життєдіяльності кільчиків?
3.
Чи
багато класів в цьому типі?
4.
Яке
значення кільчастих червів?
5.
Як
зовнішня будова допомагає дощовому черв’яку існувати?
IV. Вивчення нового матеріалу.
1.
Загальна
характеристика типу Кільчасті черви.
1)
Тіло
тришарове сегментоване (кільцями).
2)
Двобічна
(білатеральна) симетрія.
3)
Органи
руху – параподії із щетинками.
Параподії – м’язисті не членисті
бічні парні вирости сегментів багатощетинкових червів, які мають пучечки
щетинок та необхідні для пересування.
4)
Середовище
існування: вода, вологий ґрунт.
5)
Розміри
– від часток міліметра до 3 метрів.
6)
Відомо
близько 9000 видів.
2.
Особливості
будови.
Зовнішня
будова
·
Голова
(є органи чуття);
·
Тулуб
(кільця);
·
Анальна
лопать.
3.
Живлення.
Живляться
дощові черви торішнім листям, старою напівгнилою травою, а також органічними
рештками, що є в ґрунті. Копаючи хід, черв’як заковтує порцію землі, яка проходить крізь його
кишечник, де з неї вилучаються поживні речовини, і виводяться назовні
(Відеоролик) .
4.
Рух.
Завдяки
щетинкам черв’як просувається в одному напрямку, але вони не заважають йому
повзти назад. Гладенькою поверхнею черв’як рухатися майже не може.
5.
Розмноження
та розвиток.
У
дощових червів розмноження відбувається тільки статевим способом, вони
гермафродити. Сім’яники та яєчники розташовані в передньому кінці тіла. У
період розмноження поясок виділяє слиз, який утворює слизову капсулу. Черв’як
виповзає з капсули та викладає в слиз яйця. Після цього край капсули
злипаються, й утворюється кокон, який перебуває в ґрунті. Через певний час із
кокону виповзають маленькі дощові черви.
Серед
кільчастих червів зустрічаються як роздільностатеві форми, так і гермафродити.
У малощетинкових червів і п’явок розвиток прямий, а в багатощетинкових –
непрямий, із плаваючою личинкою
Якщо звичайний дощовий черв'як
втратить кінець тіла, у нього найчастіше виростає новий. Проте ніколи з двох
частин не з'явиться два дощових черв'яки. Звичайний дощовий черв'як, якого
розрізають навпіл, гине.
6.
Різноманіття
кільчастих червів.
Малощетинкові – переважно мешканці ґрунтів і прісних водойм:
·
дощовий
черв’як;
·
трубочники;
·
австралійський
земляний черв’як;
·
каліфорнійський
черв’як.
Багатощетинкові – переважно мешканці морського дна:
·
піскожил;
·
нереїд;
·
тихоокеанський
палоло.
П’явки – не мають щетинок але мають присоски (передню та
задню). На дні передньої присоски розташовано ротовий отвір. Живуть переважно у
прісних та солоних водоймах:
·
п’явки
медичні;
·
кінські
п’явки;
·
риб’ячі
п’явки.
7.
Значення
кільчастих червів
|
У природі |
Для людини |
|
1.
Ланка в ланцюзі
живлення. 2.
Ґрунтоутворення: ·
сприяють
утворенню перегною; ·
через ходи в
ґрунт потрапляють повітря і вода. 3.
Паразити тварин. 4.
Трубочники є
гарними очисниками води |
1.
Медична допомога. 2.
Червів палоло
туземці споживають у їжу 3.
Кормова база
ба-гатьох промислових риб |
V. Узагальнення
і систематизація знань.
Лабораторне дослідження «Зовнішня будова та рух
кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка)»
Опорні питання:
1.
Яка роль вологої шкіри в житті дощового черв’яка?
2.
Яку роль відіграють щетинки під час руху черв’яків?
3.
Підпишіть деталі зовнішньої будови дощового черв’яка на малюнку.
Зробіть висновки про особливості будови тіла дощового черв’яка та зв'язок будови його тіла
з характером рухів.
VI.
Підбиття підсумків.
Комментарии
Отправить комментарий