К основному контенту

                                

                                                                             05.10 - 09.10. 2020


                                                Біологія  7А, 7Б, 7Г, 7Д.

Тема: Комахи: особливості будови та способу життя. Різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

Мета: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів життєдіяльності комах;дати стислу характеристику рядів комах з повним перетворенням та з неповним перетворенням., розвивати вміння та навички спостереження за об’єктами природи, порівнювати їх; узагальнювати матеріал, вибирати головне, робити висновок; складати опорні схеми та працювати з ними. 

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

  Словниковий дощ (10 термінів висвітлені на екрані, учні усно  пояснюють – значення термінів ;оцінювання учнів: 1 термін – 1 бал).

- Хітин

-- Хеліцери

-- Педипальпи

-- Павутинні бородавки

-- Мальпігієві судини

-- Статевий диморфізм

-- Кокон

-- Арахнологія

-- Линяння

-- Фасеткові очі

  2. Біологічний тест.  Виберіть правильні твердження (Учні зачитують тести, вибирають правильні, обґрунтовують відповіді; самоперевірка: 1 тест – 0,5 бала).

виберіть правильні твердження

1. Павук – хижак.

2. Ходильних ніг у павуків 4.

3. Органи дихання павука – зябра.

4. У павуків немає вусиків.

5. Основна їжа павука-хрестовика – рослини.

6. На головогрудях містяться 4 пари очей.

7. У павуків НС складніша, ніж у рака.

8. Павуки – роздільностатеві організми.

9. Кровоносна система павуків замкнена.

10. Для них характерне позакишкове   травлення.

11. Тарантул і каракурт – корисні павуки.

12. Кліщі – переносники інфекційних захворювань.


  3. Вправа «Знайди пару»  (Завдання на встановлення відповідності, учні в зошиті записують логічні пари; самоперевірка: 1 завда ння – 0,5 бала).

1. Павук-хрестовик                                А  Живе у воді

2. Іксодовий кліщ                                   Б  Спричиняє коросту

3. Коростяний свербун                          В  Отруйніший за гримучу змію

4. Павук-сріблянка                                 Г  Переносить енцефаліт

5. Каракурт                                             Д  Плете ловчу сітку

6. Скорпіон                                             Е  Паралізує здобич жалом

(Відповіді: 1-Д; 2- Г; 3- Б; 4- А; 5- В; 6-Е)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель пропонує учням розгадати кросворд, ключовим словом якого є тема уроку.

1. Невеликий отруйний павук, що живе в Одеській та Херсонській областях (каракурт)

2. Ряд павукоподібних, представники якого мають отруйне жало на черевці (скорпіони)

3. Прізвище вченого, на честь якого названі органи виділення павукоподібних (Мальпігі)

4. Сітка з тонких ниток і волокон, що виділяють більшість павуків (павутина)

5. Перша пара ротових придатків павуків, що виконують функцію вспорскування отрути (хеліцери)

6. Ногощелепи в павуків (педипальпи)

Комахи – найчисельніші на нашій планеті живі істоти. Кількість видів комах перевищує 1 мільйон, що становить 70% усіх видів тварин, поширених на Землі. В Україні налічується близько 25 тисяч видів комах. Кожного року вчені відкривають та описують все нові види комах.

Проблемне запитання до учнів: «Як Ви гадаєте, чим можна пояснити таку величезну видову різноманітність комах та їх панівне становище серед усіх тварин на Землі?»

            Щоб дати вичерпну відповідь на це запитання, слід детально вивчити зовнішню і внутрішню будову комах.


ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Загальна характеристика класу Комахи

2. Внутрішня будова комах

3. Типи розвитку комах

4. Різноманітність комах. Ряди комах з повним перетворенням

5. Різноманітність комах. Ряди комах з неповним перетворенням

6. Поведінка комах

1. Загальна характеристика класу Комахи

Ентомологія – наука, що вивчає комах.

Систематичне положення комах:

Імперія –Клітинні організми

Надцарство- Еукаріоти

Царство – Тварини

Підцарство – Багатоклітинні

Тип – Членистоногі

Підтип – Трахейнодишні

Клас – Комахи.


Відділи тіла:                                 

- Голова

- Груди

- Черевце

Як і у всіх членистоногих, зовнішній скелет комах утворений кутикулою, зовнішній шар якої складається з жироподібної речовини, що перешкоджає випаровуванню води. У середньому шарі кутикули містяться пігменти, які надають певного забарвлення тілу. А металічно-блискуче або переливчасте забарвлення комах зумовлене заломленням світла у напівпрозорих верхніх шарах кутикули або її виростах (волосках, лусочках тощо).

У багатьох комах у покривному епітелії є залози, що виділяють отруйні чи пахучі речовини, віск тощо через канальці кутикули назовні.

 Ознаки,за якими комахи відрізняються від інших членистоногих

-наявність однієї пари вусиків;

-наявність трьох пар ходильних ніг;

-органами дихання є трахеї

-наявність в більшості двох пар крил.

Виділяють такі основні типи ротового апарату:

-гризучий (таргани, жуки, мурахи, личинки метеликів);

-гризучо-лижучий (бджоли, джмелі);

-колючо-сисний — нижня губа утворює довгий хоботок, а щелепи перетворюються на колючі щетини (комарі, попелиці);

-сисний — хоботок розвивається з нижніх щелеп, а верхні повністю редукуються (метелики);

-лижучий — утворений нижньою губою (мухи).

Будова грудей комахи

                                      передньо -

Груди                        середньо –                    груди                     3 пари ніг, 2 пари крил                                задньо    -


Типи вусиків комах

1 - щетинкоподібний вусик, 2 - ниткоподібний, 3 - четкоподібний, 

4 - пилоподібний, 5 - гребінчастий, 6 - булавоподібний, 7 - веретеноподібний, 8 - пластинчастий, 9 - колінний, 10 - перистий, 11 - щетинконосний

Залежно від способу пересування комахи кінцівки за будовою можуть бути:

-ходильні або бігальні (паличники, багато жуків);

-стрибальні (саранові, коники, блохи);

-риючі (вовчки, жуки-карапузи);

-хапальні (богомоли);

-плавальні (жуки-плавунці).  

2. Внутрішня будова комах

Опорно-рухова система

Типова для типу Членистоногі. Для пересування використовуються ходильні кінцівки, а для польоту — крила.

Травна система

Травна система комах включає передню, середню й задню кишки, а також слинні залози. Ротові апарати різних типів. Передня кишка може утворювати глотку, зоб або жувальний шлунок. У багатьох рослиноїдних форм у кишечнику оселяються симбіотичні мікроорганізми, що забезпечують перетравлювання клітковини.

 Дихальна система

Дихання в комах здійснюється трахеями. У водних форм можуть функціонувати трахейні зябра — тонкостінні вирости тіла, густо пронизані трахеями.

 Кровоносна система

Типова для типу Членистоногі, але розвинена слабше, ніж у більшості ракоподібних.

 Видільна система

Типова для типу Членистоногі. Добре розвинені мальпігієві судини.

 Нервова система

Центральна нервова система представлена головним мозком (ганглії, що злилися) і черевним нервовим ланцюжком. Головний мозок добре розвинений, до його складу входять особливі грибоподібні тіла, що відповідають за складні форми поводження комах.

Органи чуттів комах: прості та складні очі, механо- й хеморецептори, органи слуху.

Статева система

Комахи –роздільностатеві тварини. Різко виражений статевий диморфізм. Статеві залози парні, запліднення внутрішнє. Розвиток комах супроводжується зміною стадій (фаз) і перетворенням —метаморфозом. При неповному перетворенні виражені тільки 3 стадії: яйце — личинка — доросла комаха. При повному: яйце — личинка — лялечка — доросла комаха.

3. Типи розвитку комах

Тип розвитку Із неповним перетворенням Із повним перетворенням

Стадії 1. Яйце

2. Личинка

3. Імаго (дорослий організм) 1. Яйце

2. Личинка

3. Лялечка

4. Імаго (дорослий організм)

Представники Бабки, коники, сарана, цвіркуни, терміти, таргани, попелиці, цикади, воші, клопи Метелики, блохи, жуки, оси, бджоли, мурахи, мухи, комарі, москіти, гедзі

Імаго -  доросла особина комах

Партеногенез – це розвиток зародка з незаплідненої яйцеклітини


4. Різноманітність комах. Ряди комах з повним перетворенням

Для комах із повним метаморфозом характерні такі стадії розвитку:

Яйце – личинка – лялечка – доросла комаха.

Личинки комах з повним перетворенням істотно відрізняються від дорослих особин за певними ознаками будови й способу життя:

Форма тіла личинок переважно червоподібна;

вони не мають крил;

органи чуття в личинок недорозвинені, відсутні фасеткові очі, наявні лише прості вічка. Наприклад, личинка мухи навіть не має голови, тому її очі розташовані на грудях; спостерігається відмінність у будові та кількості кінцівок. Так, личинка метелика – гусінь – має три пари справжніх ходильних ніг та черевні ніжки з присосками, які відсутні у дорослого метелика. Личинка мухи не має ніг взагалі;

личинки часто живуть в іншому середовищі і мають свій особливий тип живлення. Наприклад, личинка комара живе у воді і живиться водоростями і найдрібнішими тваринами, а дорослий комар – літаюча комаха, яка мешкає у наземно – повітряному середовищі та живиться соком рослин і кров'ю хребетних тварин.

Лялечка комах не живиться і буває майже нерухома. Усередині лялечки відбувається складна внутрішня перебудова, за якої більша частина органів личинки руйнується, ніби розчиняється, а натомість із скупчень спеціальних клітин формуються органи дорослої комахи.

Лише в деяких комах лялечка зовсім нерухома. Здебільшого, якщо взяти лялечку до рук, вона починає звиватися. А є і такі лялечки, що рухаються так само швидко, як і личинки. Наприклад, лялечки комарів та волохокрильців плавають аж ніяк не гірше від личинок, а лялечки верблюдок швидко бігають по землі.

Як ви вважаєте, які комахи (з неповним чи повним перетворенням) є панівною групою комах і чому?т (Комахи із повним метаморфозом складають понад 90% усіх видів комах. Вони утворили велику різноманітність видів і величезну кількість особин).

Завдяки відмінностям у будові, способі життя, живленні, а також у середовищі існування дорослих комах та їхніх личинок комахи з повним метаморфозом краще пристосувалися до природного середовища, ніж комахи з неповним метаморфозом.Таким чином, послаблюється внутрішньовидова конкуренція, що сприяє процвітанню комах.)

Повний метаморфоз властивий високоорганізованим комахам: жукам, метеликам, мухам, комарам, бджолам та блохам. В їхньому розвитку виділяють чотири стадії: яйце – личинка – лялечка – доросла комаха.

Розглянемо повний метаморфоз жука – оленя. Самка відкладає яйця в порохняве дупло дуба, де вони й розвиваються. Личинка, що виходить з яйця, зовні нагадує гусеницю величезного метелика і зовсім не схожа на жука. Розвиток личинки триває 5 років. Тіло дорослої личинки завдовжки близько 14 см, а завтовшки, як великий палець людини. Потім личинка перетворюється на лялечку, з якої згодом виходить дорослий жук – олень.

Особливості будови Значення Представники

Жуки Дві пари крил, ротовий апа¬рат гризучий. Перша пара крил перетворена на тверді надкрила, друга — перетин¬часта Рослиноїдні можуть бути небезпечними шкідниками культурних рослин. Хижаки регулюють кількість інших комах Колорадський жук, хрущ, короїди, соне¬чка

Метели-ки Дві пари великих крил, ротовий апарат у гусениць гризучий, а в імаго — сис¬ний. Слинні залози можуть виділяти шовкові нитки Запильники багатьох рослин. Деякі гусениці є шкідниками с.-г. культур. Шовкопрядів розводять як домашніх тва¬рин для одержання шовку Шовкопряди, капустя

на бі¬лянка, павине око денне

Пере-тинчас-токрилі Дві пари перетинчастих крил, ротовий апарат гризу¬чий або гризучо-лижучий. Багато видів — суспільні комахи Найважливіші запильники. Деякі види використовуються як біологічні засоби боротьби зі шкідниками Мурахи, бджоли, наїзники

Двокри¬лі Одна пара перетинчастих крил, ротовий апарат ли¬жучий, колючо-сисний або недорозвинений (в імаго). Друга пара крил перетворе¬на на органи рівноваги — дзижчальця Ряд видів — шкідники с.-г. культур. Є паразити тва¬рин і переносники небезпеч¬них захворювань (малярія). Деякі — запильники

Комарі, мухи

5. Різноманітність комах. Ряди комах з неповним перетворенням

Неповний метаморфоз спостерігається в комах простої організації: сарани, тарганів, бабок та одноденок.

 В їхньому розвитку виділяють три стадії: яйце – личинка – доросла комаха. За умови неповного метаморфозу з яйця виходить маленька безкрила личинка, яка дуже схожа на дорослу особину і веде подібний спосіб життя. Ця личинка називається німфа (від грец. німфе - дівчина); вона відрізняється від дорослої комахи головним чином розмірами і відсутністю крил. Підростаючи, личинка линяє – виповзає зі старого хітинового покриву в новому, просторішому вбранні. Після кожного линяння німфа стає дедалі більше схожою на дорослу комаху. У процесі розвитку личинка линяє 5 – 6 разів. Дорослі комахи більше не ростуть і не линяють.

Ряд

Представники Особливості будови та життєдіяльності Значення в природі та житті людини

Таргани Чорний, рудий, мадагаскарський Ведуть нічний спосіб життя, живляться рослинними рештками Переносники інфекцій та яєць червів - паразитів

Бабки Лютки, стрілки, коромисла Крилаті хижаки, що відкладають яйця у воду. Личинки плавають у воді й дихають трахейними зябрами Регулятори чисельності комах

Прямокрилі Коник, дибка, сарана, кобилка, капустянка Видовжене тіло, видовжені кінцівки, багато представників здатні сюрчати Багато є шкідниками культурних рослин

Рівнокрилі Цикади, попелиці, щитівки Мають сисні ротові апарати і живляться соками рослин, попелиці здатні до партеногенезу Деякі є паразитичними, деяких використовують як метод біологічної боротьби

Воші Платяна, лобкова, головна Дрібні безкрилі комахи, що живляться кров'ю. Яйця прикріплюють до волосся, шерсті або одягу спеціальною рідиною. Пересуваються  повзаючи Паразити тварин (у тому числі людини), переносники збудників захворювань

Клопи Клоп-солдатик, блощиця постільна, гладун, клоп-черепашка Мають колючо-сисні ротові апарати. Схожі на жуків, мають напівжорсткі крила. Живуть як на суходолі, так і у воді. Деякі  є паразитами і переносниками збудників захворювань, інші можуть бути  шкідниками рослин

Терміти Терміт шкідливий, усе руйнуючий терміт Живуть колоніями у термітниках. Поділяються на касти: солдати, робочі особини, самці, самки Можуть завдавати шкоди, руйнуючи дерев'яні  споруди

6. Поведінка комах

Наука, що вивчає поведінку комах – етологія.

Поведінка комах надзвичайно різноманітна і у багатьох випадках складна. Найбільш просто нервова діяльність комах проявляється в таксисах. Це проста рухова реакція (рефлекс) на те або інше зовнішнє подразнення, ускладнена загальним збудженням нервової системи. Особливо розвинені в комах термо-, фото-, гідро-, хемо- і трофотаксиси. Відповідно в цих випадках комахи реагують на тепло, світло, вологу, хімічні подразники і їжу.

Складнішим видом нервової діяльності є вроджені інстинкти. Вони є складним ланцюгом рефлексів. Прояв певного інстинкту зв'язаний з станом організму комахи. Так, дозрівання запліднених яєць викликає у самки появу турботи про потомство. Ніхто не учив бджолу будувати соти, короїда прокладати під корою визначеної форми хід, довгоносика скручувати листок у вигляді трубки або сигари, гусеницю плести кокон і так далі. Під впливом умов існування можуть виникати нові рефлекси і слабшати і навіть зникати старі, проте для цього потрібний значний час. Інстинкти можуть бути направлені на збереження виду (турботу про потомство) і особини. Особливо складні інстинкти у бджіл, мурашок і термітів (суспільних комах), що вміють будувати дуже складні споруди і доглядати за потомством, регулюючи його склад.

У комах може в окремих випадках спостерігатися і вища нервова діяльність, що виявляється у виробленні умовних рефлексів. Одним з прикладів служить швидке встановлення у бджоли зв'язку запаху квітки з його медоносністю.

Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім'ями з достатньо складною внутрішньою ієрархією.

1.      Суспільні комахи живуть родинами, де різні особини виконують певні функції.

2.      Мають інстинкти:

а) будівельні;

б) мисливські;

в) захисні;

г) статеві;

д) турбота про нащадків.

3.      Мають умовні рефлекси, що ґрунтуються на основі здатності до навчання

VI. Узагальнення і систематизація знань. 

Запитання до класу: «Чи можете Ви тепер пояснити, чому комахи займають панівне становище серед усіх тварин?» (учні відповідають на запитання).

  На підтвердження цього ми заслухаємо цікаві повідомлення про комах з  рубрики «Струмочок цікавинок» 

«Струмочок цікавинок»

Чи знаєш ти, з якою швидкістю літають комахи? Золотоочка (прозора ніжна комаха, яка одночасно нагадує метелика й бабку) літає дуже повільно – зі швидкістю всього 2 км/год., бджола – дещо швидше: до 10 км/год., а літуном-рекордсменом серед комах є не моторна мушка і не дужий жук, що голосно дзижчить, а товстопузий метелик-бражник. Швидкість його польоту сягає 60км/год. Цей метелик може пролетіти сотні кілометрів без відпочинку.

… у Бразилії живе мурашка-велетень. Її називають гігантська динопонера: довжина тіла цієї мурашки досягає тридцяти сантиметрів

…  є бджоли, які виробляють кислий мед. У цих бджіл немає жала.

…  мурашки середнього за розмірами мурашника протягом одного дня з’їдають понад чотири тисячі комах.

…  у Бразилії є мурашки, які, перш ніж переправитись на протилежний берег річки Парагоби, під її руслом проклали тунель завдовжки понад кілометр.

…  комарі гинуть від світла лампи-блискавки. Якщо увімкнути лампу-блискавку, то із 100 комарів ¼ гине, а інші втрачають здатність розмножуватися, і при повторному спалаху гинуть всі інші.

…  Комах-шкідників можна вигнати з саду і городу з допомогою квітів. До таких належать нагідки, настурція, чорнобривці, маруна. Якщо між грядками помідорів, капусти, картоплі та інших овочевих культур посіяти насіння цих рослин, то метелики багатьох шкідників не будуть відкладати яєчка поблизу овочевих культурних рослин.

…  один метелик тутового шовкопряда відкладає стільки яєць, з яких одержують таку кількість коконів, що на ткацьких верстатах можна виготовити шовк для пошиття одного плаття.

… найсильнішою тварино на Землі є скарабей, якщо розглядати його силу відносно маси тіла. Цей жук піднімає і переносить на спині вантаж, що у 850 разів перевищує масу його тіла.


                                  Географія 7А, 7Б.



ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ.

ШИРОТНА ЗОНАЛЬНІСТЬ І ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ.

 

Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання про природні комплекси, географічну оболонку та її закономірності; продовжити формування умінь та навичок працювати з тематичними картами атласу з метою встановлення та пояснення головних географічних закономірностей; розвивати вміння самостійно працювати з джерелами географічних знань, аналітичне мислення; сприяти формуванню ціннісного ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

Що таке природний комплекс? Наведіть приклади природних компонентів, які утворюють природний комплекс.

Який природний комплекс на Землі є найбільшим?

Назвіть найбільші природні комплекси в межах географічної оболонки. 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

Розгляньмо карту «Географічні пояси та природні зони світу». Чи не нагадує вона різнокольоровий візерунок? Окремі шматочки — природні зони, які разом утворюють витягнуті смуги — географічні пояси, а які географічну оболонку. Якщо вилучити будь-яку частинку, вся її цілісність спотвориться. Такі ж правила існують і в природі. Кожен природний компонент має своє місце у природному комплексі та відіграє певну роль. Певний набір та особливості розташування природних комплексів властиві кожному з материків та океанів Землі.

Вивчення природних взаємозв’язків має винятково важливе значення для оцінки різних процесів і здійснення географічних прогнозів, пов’язаних із виявленням можливих наслідків господарської діяльності людини, а також для розуміння кожною людиною необхідності дбайливого ставлення до природи.

Отже, сьогодні на уроці ми пригадаємо головні властивості географічної оболонки та, спираючись на ці знання, визначимо закономірності поширення природних комплексів на материках та в океанах за тематичними картами атласу.

 ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Формування поняття про природно-територіальні комплекси

У 6 класі ви розглядали поняття природного комплексу як сполучення компонентів природи, які взаємодіють між собою й утворюють єдину систему. Також вам відомо, що всі компоненти природного комплексу тісно пов’язані між собою, у разі зміни одного компоненту природного комплексу змінюється весь природний комплекс.

Найбільший природний комплекс Землі — географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси.

Внаслідок тривалої взаємодії на материках та в океанах сформувалися різні за розмірами ділянки з певною однорідністю рельєфу, клімату, рослинного і тваринного світу, ґрунтів. Ці ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК).

Синонімом ПТК є поняття ландшафт (від нім. — загальний вигляд місцевості) як порівняно однорідної ділянки географічної оболонки.

У минулі геологічні епохи, коли іншими були кліматичні умови материків, співвідношення суходолу та океану, іншими були й ландшафти материків.

У наші часи активним чинником, що змінює ландшафти, є господарська діяльність людей, що спричиняє перетворення природних ландшафтів на природно-антропогенні.

Висновок 1. Природно-територіальний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему. 

2. Природна зональність

Зональність є однією з головних закономірностей географічної оболонки.

Широтна (горизонтальна) зональність — це закономірна зміна природних компонентів та природних комплексів від екватора до полюсів. Вона зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі. Найбільше широтна зональність проявляється в межах великих рівнин. Там чітко простежуються зональні природні комплекси — географічні пояси та природні зони.

Географічні пояси — найбільші широтні зональні підрозділи географічної оболонки. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясами і мають одні й ті самі назви.

Природні зони — великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. Формування природних зон на суходолі обумовлено насамперед типом клімату, а назва — характером рослинності. У Світовому океані також існують природні зони, але таких яскраво виражених розбіжностей, як на материках, у них немає.

Вертикальна поясність — закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із висотою: зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів. У Світовому океані також є своєрідна вертикальна поясність — зміна властивостей водних мас із глибиною та, відповідно, й органічного світу. 

3. Закономірності розташування природних зон на Землі

Робота з картами «Географічні пояси та природні зони світу», «Кліматичні пояси Землі», мультимедійною презентацією

Завдання. Простежте зміну природних зон уздовж меридіану 20° сх. д. з півночі на південь.

Висновок 2. Зміна природних зон на рівнинах пояснюється зміною кліматичних умов з географічною широтою.

Аналіз схеми вертикальної поясності в горах в підручнику

Завдання. Простежте зміну природних зон з висотою. Поясніть причини формування вертикальної поясності в горах.

Висновок 3. Формування вертикальних поясів у горах обумовлено зміною кліматичних умов з висотою. Кількість висотних поясів залежить від висоти гір і їхнього місця розташування.

 V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Виявіть закономірності поширення природних зон по материках Землі. Результати занесіть у таблицю.

Назва природної зони

Материк, географічний пояс

Наприклад:

вологі екваторіальні ліси

Південна Америка (ЕП), Африка

(ЕП), Євразія (ЕП)

 

 

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Проблемне питання»Чому важливо знати та досліджувати особливості ландшафтів материків?

 VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати §  підручника.

2. За бажанням: дослідити, як змінилися природні комплекси вашої місцевості під впливом діяльності людини.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

                                                                                                                                                 09.11 - 13.11.2020                                                         Географія   ВОДИ СУХОДОЛУ. ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ.   Мета : сформувати загальні уявлення про особливості внутрішніх вод Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; продовжити формувати практичні вміння характеризувати компоненти природи материка за картами атласу; сприяти розумінню значення вод суходолу для природи материка та проблем водозабезпечення; розвивати вміння визначати способи дій у рамках запропонованих завдань; свідомо використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації; пробуджувати почуття причетності до вирішення проблем водопостачання на материку.   1. Які компоненти природи Африки були вивчені на попередніх уроках? 2. Які ще компоненти природи входять до складу природного комплексу материка? 3. Які води гідросфери
       26.10. - 30.10.2020 Тема: Молюски. Особливості будови, способу життя. Хід уроку І.Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань учнів 1.      Термінологічна відгадайка 1.      Наука, яка визначає місце організму в системі органічного світу. 2.      Інша назва таксономічної одиниці. 3.      Суспільні комахи, «приручені» людиною. 4.      Поживні речовини у членистоногих транспортуються по тілу рідиною … . 5.      Найвища систематична категорія. 6.      І циклоп, і креветка, і краб та омар -   це … 7.      Ці таксони об’єднуються в царства                                                         1               2  
                                                            14 - 18 вересня 2020.                                                           Географія 7 клас.                 (Виділене червоним кольором виконується письмово) ТЕМА. Походження материків та океанічних западин. Геологічні ери та епохи горотворення Мета уроку :        закріпити знання про материки, частини світу, океанічні западини; сформувати уявлення учнів про походження материків і океанічних западин, про геологічні ери та епохи горотворення. Обладнання :       підручник, атлас, схема «Походження сучасних материків», геологічна карта світу, геологічна шкала часу (г еохронологічна ). Тип уроку :           вивчення нового матеріалу. Очікувані результати:    учні зможуть: називати геологічні ери: архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська; пояснювати утворення океанічних западин і материків унаслідок переміщення літосферних плит; характеризувати гіпотезу дрейфу материків; показувати на ка