07.12 – 11.12.2020

Біологія 7А, 7Б, 7Г, 7Д.

 

Тема: Ссавці.Загальна характеристика класу

Хід уроку:

 І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Фронтальне опитування

1. Які класи хордових тварин ми розглянули?

2. Яка хордова тварина є найпримітивнішою?

3. Які хордові тварини здатні до польоту?

4. Які пристосування у них до цього є?

 ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Запитання до учнів:  — Які тварини живуть у вас вдома?

Ми щодня вигулюємо наших песиків і пестимо наших котиків. Ми звикли до них і сприймаємо цих маленьких істот як частинку свого життя. Важко уявити, що такі ж самі тваринки ще в сиву давнину були частиною життя наших далеких пращурів. Тільки от сприймали вони їх зовсім по-іншому. Приміром, прадавні українці вважали, що собаки спочатку жили у воді, а лише потім почали жити на землі. І ось, як це сталося.

Якось ішов чоловік на полювання і, зустрівши двох звірят, запитав, звідки вони. Звірята відповіли: «Ми жили у воді, а тепер житимемо на землі».

— Як ви зветеся? — спитав чоловік.

— Собаки.

— Як я можу пересвідчитися?

Собаки вийняли свої документи й показали йому. Тоді чоловік той говорить їм:

— Дивіться, вам дозволено жити на землі всього лиш один рік, а по закінченні цього часу знову треба йти у воду.

Через рік зустрівся він з тими ж звірятами і став сварити їх за те, що й досі живуть на землі, коли термін уже вийшов.

— Без документа нам не можна йти у воду, — відповідали звірята.

— А де ж ваш документ?

— Ми віддали котові.

— Підіть же й візьміть його в кота.

Собаки пішли до кота і почали вимагати в нього свій документ, але документа в кота вже не було: його вкрали миші і з’їли. Так собаки мусили залишитися на землі й живуть на ній дотепер. Тому й нині людина переслідує собаку, собака — кішку, а кішка — мишей; і собаки, і коти, і миші завжди будуть між собою непримиренними ворогами.

— До якого класу хордових тварин належать тварини, згадані в цій легенді? (До класу Ссавці.)

1. Загальна характеристика класу Ссавці

Ссавці — найбільш високоорганізована група хребетних. У всіх системах органів мають прогресивні зміни. Характерне широке розповсюдження по всій земній кулі: освоїли не тільки суходіл, але й повітряне (рукокрилі) і водне (хижі, ластоногі, китоподібні) середовища.

Запитання до учнів:  — Яке місце посідає клас Ссавці в системі тваринного світу?

Відповіді учнів та складання опорного конспекту в зошиті:

Царство Тварини

Підцарство Багатоклітинні

Тип Хордові

Підтип Черепні (Хребетні)

Клас Ссавці

Тіло ссавців складається з голови, шиї, тулуба, хвоста і двох пар п’ятипалих кінцівок (у дельфіна кінцівки видозмінені); кінцівки розміщуються під тулубом; ссавці вкриті волосяним покривом, теплокровні тощо.

2. Особливості зовнішньої будови ссавців

Зовнішній вигляд і розміри ссавців дуже різноманітні. Будова окремих органів і систем відображає високу організацію ссавців у цілому.

Тіло ссавців поділяється на голову, шию, тулуб, хвіст (у деяких представників відсутній) і дві пари п’ятипалих кінцівок (у китоподібних атрофується задня пара ніг).

Запитання до учнів: — Що міститься на голові у ссавців?

Покриви майже всіх ссавців представлені шкірою, вкритою шерстю. Шкіра має складнішу будову, ніж у інших хребетних. Вона двошарова, досить товста і міцна. Зовнішній її шар — епідерміс, під ним розташовується власне шкіра (дерма), а під нею — шар підшкірної жирової клітковини.

Запитання до учнів: — Яку функцію виконує волосяний покрив (шерсть)?

Волосяний покрив оберігає тіло від зайвої втрати тепла та захищає тіло від пошкоджень.

Запитання для обговорення:

— У деяких видів ссавців, наприклад у китів, тюленів, немає волосяного покриву. Яким чином у них зберігається тепло тіла?

У водяних видів (кити, тюлені) підшкірний жир оберігає тіло від зайвої втрати тепла.У процесах терморегуляції беруть участь шкірні кровоносні судини, діаметр яких може змінюватися в широких межах, і потові залози, випаровування секретів яких з поверхні шкіри підвищує тепловіддачу. Потові залози розвинені у ссавців різною мірою. Вони відсутні у лінивців, китоподібних, слабко розвинені у собак і котів.

Запитання для опрацювання: — Які залози, крім потових, розвинені у ссавців? Які функції вони виконують?

Крім потових, у ссавців є сальні та пахучі залози (видозміна потових або сальних залоз). Сальні залози утворюють жироподібний секрет, який служить для змащення волосся і поверхневого шару епідермісу. Виділення цих залоз забезпечують незмочуваність шерсті водяних тварин. Секрет пахучих залоз відіграє велику роль у житті ссавців (разом із сечею й іншими виділеннями). Пахучі виділення служать засобом внутрішньовидового спілкування. За їхньою допомогою тварини мітять межі зайнятих ними ділянок, знаходять своїх дитинчат. Вони мають велике значення в шлюбній поведінці. Видозмінами потових залоз є молочні залози.  Епідерміс шкіри ссавців утворює численні похідні — нігті (людина і примати), кігті (хижаки), копита (коні, корови, бегемоти), роги (носороги, олені), луски. Видозміною волосся є вібриси — вуса (у котів), щетина (у свині) і голки (у їжака й дикобраза).

Запитання до учнів: — Від чого залежить будова та форма рогових утворень епідермісу ссавців?

Будова того чи іншого утвору епідермісу перебуває в прямій залежності від умов існування і способу життя звірів. Так, у звірів, що лазять, пальці мають гострі загнуті кігті. У видів, які риють нори, кігті тупі та сплощені. У великих ссавців, які швидко бігають, розвиваються копита, при цьому в лісових видів (олені, лосі) копита широкі та пласкі.

Запитання для опрацювання:

— Які органи чуттів характерні для ссавців?

— Чи у всіх ссавців органи чуттів розвинені однаково?

Ссавці - клас теплокровних хребетних тварин, які характеризуються високим розвитком кори великих півкуль головного мозку, наявністю молочних залоз та волосяного покриву. Ссавці опанували усі середовища життя включаючи водне і повітряне.

Прогресивні риси ссавців:

• теплокровні тварини;

• тіло вкрите волоссям;

• вигодовують малят молоком;

• мають шкірні залози;

• добре розвинені органи чуттів.

Це цікаво

Незвичайні «рекорди» України

• Найбільшим звіром є зубр, маса якого може перевищувати 1 т. Висота самця в холці досягає 2–3 м, а тривалість життя, як достовірно встановлено,— 27 років. На території України зубри жили до кінця XVII ст., але їх беззастережно знищували під час облавних полювань. Нині вони знову завезені на територію України, найбільше стадо утворилося на Волині — 130 голів, у Карпатах — близько 100.

• Найбільшою морською твариною, яка мешкає біля берегів України, є дельфін чорноморська афаліна. Довжина його може бути більше 3 м. Середня маса — 119 кг, інколи до 150 кг. Живуть дельфіни невеликими групами і ведуть нічний спосіб життя, а живляться переважно рибою.

• Найменшим звіром є бурозубка мала — представник комахоїдних, найменша серед землерийок. Завдовжки вона не більше 6 см, маса — до 5 г. Отже, завбільшки вона з мишу, і тому їх часто плутають. Трапляється в усіх лісових та лісостепових областях України, оселяється в листяних і мішаних лісах з підвищеною вологістю та розвинутим трав’яним ярусом.

• Найшвидша тварина суходолу — заєць. Він може розвинути швидкість до 70 км/год, олень — до 67, вовк — до 65, лисиця і козуля — до 60 км/год.

• Рекордсменами серед довгожителів лісової фауни України є бобри, які живуть до 50 років. Тривалість життя ведмедів бурих — 30–50, куниці лісової — 15–17 років.

• Довгожителем серед свійських тварин вважається осел: він живе до 50 років, кінь — до 30, корова — до 20, вівця, собака — до 15, кіт — до 10–12 років.

• Хто найбільше їсть? Серед хижаків найбільш ненажерлива афаліна — 30, вовк — 2, собака —1,4, лисиця — 0,5 кг корму. Серед рослиноїдних першість належить лосю — 35 кг, за ним ідуть баран — 4, кабан — 3, бобер — 2, а землерийка — лише 10 г.

• Найбільшими рогами серед звірів України природа обдарувала лося. Розмах — 1,5 м, маса 20–25 кг, ширина однієї лопати — до 60 см. Рекордсменом номер два є олень благородний: довжина рогів — понад 1 м, маса сягає 11–12 кг.

• Найкращим нирцем вважається бобер. Він може перебувати під водою 15 хв, ондатра — 12 хв.

V. Узагальнення і закріплення знань

Запитання:

1. Шкірні залози, які добре розвинені у коня.

2. Відділ тіла, за яким ми можемо здогадатися про настрій і намір собаки.

3. Тварина, у якої шерстини видозмінилися в колючі голки.

4. Короткі та м’які волоски волосяного покриву ссавців.

5. Рогові утворення покривів ссавців.

6. Довгі й шорсткі шерстини волосяного покриву ссавців.

7. Відділ голови ссавця.

 VII. Домашнє завдання

Підручник §

Тема: Різноманітність ссавців (Яйцекладні, Сумчасті, Комахоїдні, Рукокрилі).

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

На минулому уроці ми почали  вивчати представників класу Ссавці. А тому зараз проведемо невелике опитування. Я вам буду зачитувати питання, а ви піднімаєте руку і відповідаєте на них. Всі зрозуміли? Тоді починаємо!

1.                На які види поділяють волосся ссавців?

2.                Яка функція вібрисів?

3.                З яких частин складається зуб ссавця?

4.                Чим утворена пульпа?

5.                Через який орган проходить мале коло кровообігу?

6.                Яка кров тече від серця у малому колі кровообігу?

7.                Яке серце у ссавців?

8.                У якому органі розвивається зародок? 

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У битві за виживання кожний вид тварин дбає про продовження свого роду, тобто про потомство. Тварини зігрівають, годують і бережуть своїх малят від хижаків. Для ссавців характерний дуже міцний зв’язок між матір’ю і дитинчатами. Наприклад, дитинчата копитних народжуються цілком розвиненими і здатними самостійно пересуватися. Матері сумлінно їх вилизують і підштовхують носом, заохочуючи до того, щоб вони підвелися на ноги — інакше малюки можуть стати легкою здобиччю хижаків. Дитинчата сумчастих тварин з’являються на світ ще на ембріональній стадії, у них добре розвинені тільки передні кінцівки і рот. Подальший їхній розвиток відбувається в сумці.

Коли гепарди відчувають, що їхнім дитинчатам загрожує небезпека, вони переносять їх, одного за одним, у безпечне місце, міцно, але ніжно тримаючи за загривок. Дитинчата не пручаються і терпляче переносять такий «переїзд». Самка хом’яка переносить своїх дитинчат у защічних мішках або у збільшеному проміжку між зубами.

Постановка проблемного питання: Чи всі ссавці піклуються про своє потомство? (Очікувана відповідь: всі, але по різному)

.  Тому сьогодні ми поговоримо про качкодзьобів, кенгуру, їжаків та багато інших представників цих рядів. 

ІV. Вивчення нового матеріалу. 

Сьогодні ми з вами у віртуальному зоопарку. Нас будуть зустрічати «екскурсоводи», які зроблять цікаві повідомлення про «жителів зоопарку».

Але для того, аби добре орієнтуватися у класифікації ссавців пропоную заповнити схему. Тож відкриваємо зошити на сторінці 56, завдання 1. У ньому нам необхідно вказати групи ссавців.

Ссавці (Звірі)

 

 

   Першозвірі (Яйцекладні)                            Справжні звірі (Живородні)

 

 

                          Нижчі звірі (Сумчасті)            Вищі звірі (Плацентарні)

 

Тож перший ряд Яйцекладні (Першозвірі).

Яйцекладні ссавці належать до особливої групи - першозвірів. Це невелика група ссавців, поширених в Австралії та на розташованих поблизу неї островах (Тасманія, Нова Гвінея). Подібно до плазунів першозвірі розмножуються, відкладаючи яйця. У них немає плаценти. Численні дрібні протоки молочних залоз відкриваються прямо на поверхню тіла тварини. Дитинчата злизують молоко, що виступає на шкірі. До першозвірів належать єхидни та качкодзьоб. Кількість яйцекладних незначна, істотного практичного значення для людини не мають, а для природи: вони підтримують видове різноманіття, входять до складу тваринних угруповань, є ланками у ланцюгах живлення.

Єхидни - наземні рийні тварини, що живуть у норах. Зовні вони нагадують їжаків, оскільки їхнє тіло вкрите жорсткими голками - видозміненими волосками. Під голками росте шерсть. Передня частина  морди видовжена у своєрідний хоботок. Живляться безхребетними, яких добувають за допомогою довгого клейкого язика з товщі ґрунту, під камінням, у мурашниках тощо. Самка єхидни відкладає одне яйце, яке виношує в шкірній сумці на черевному боці.

Качкодзьоб веде напівводний спосіб життя. Поширений в Австралії та в Тасманії. Його тіло вкрите густим, жорстким хутром, яке майже не намокає у воді. Качкодзьоб має сплющений хвіст. Пальці кінцівок з’єднані плавальною перетинкою, завдяки цьому тварина добре плаває. На щелепах розташовані рогові чохли, що нагадують дзьоб гусеподібних. Качкодзьоб живиться безхребетними тваринами, яких добуває з дна водойм, проціджуючи воду дзьобом, подібно до качок. Качкодзьоб відкладає та висиджує здебільшого два яйця.

Ссавців, які народжують живих малят, відносять до справжніх звірів.

Але серед них є такі, у яких плацента або відсутня, або нерозвинена. Це сумчасті ссавці.

Тож другий ряд Сумчасті (Нижчі звірі).

Самки сумчастих ссавців зазвичай мають шкірну сумку на череві (звідки й походить назва групи), куди відкриваються протоки молочних залоз. Переважна більшість сумчастих поширена в Австралії та Новій Гвінеї. Певні види сумчастих живуть у Південній Америці й лише один вид (північноамериканський опосум) трапляється в Північній Америці. Багато сумчастих є наземними тваринами (наприклад, кенгуру, сумчасті тушканчики) або живуть на деревах (сумчастий ведмідь, або коала, сумчаста летяга тощо), деякі пов’язані з водоймами (водяний опосум) або живуть під землею (наприклад, сумчастий кріт). Серед сумчастих є комахоїдні, хижі чи рослиноїдні види.

Практичне значення: деякі види є об’єктом промислу, деякі потребують охорони, а для природи: вони підтримують видове різноманіття, входять до складу тваринних угруповань, є ланками у ланцюгах живлення.

Американські опосуми - мешканці лісів. Мають довгий цупкий хвіст, який використовують під час лазіння по деревах. Живляться гризунами, дрібними птахами та їхніми яйцями, комахами, рештками тварин, грибами, рослинами. Активні переважно вночі. Люди споживають у їжу м’ясо опосумів, а також використовують їхнє хутро.

Кенгуру - травоїдні тварини, здатні пересуватися стрибками до 1,5 м завдовжки. їхні передні кінцівки короткі, проте задні кінцівки та хвіст розвинені добре. Кенгуру здатні розвивати швидкість до 50 км за годину. Від ворогів захищаються, спираючись на хвіст і завдаючи сильних ударів задніми кінцівками.

Цікава інформація про кенгуреня: «... кенгуренята народжуються недоношеними - фактично це просто ембріони. Самка великого рудого кенгуру, що в сидячому положенні досягає п'яти футів заввишки, народжує маля завдовжки півдюйма, і цій сліпій, гладенькій “грудочці” ще доводиться самостійно добиратись до материнської сумки. Крихітне недорозвинене дитинча змушене пробиратись крізь густу шерсть, як крізь джунглі, поки - скоріше дивом, ніж чуттям - не розшукає вхід у сумку. Тоді воно пірнає всередину і міцно присмоктується до соска. (За Джеральдом Дарреллом

Коала, або сумчастий ведмідь, мешкає у Південній Австралії і зовні нагадує іграшкового плюшевого ведмедика. Ці тварини активні вночі, живляться листками та молодими пагонами певних видів евкаліпту. На початку минулого сторіччя цей вид перебував на межі зникнення, і лише завдяки енергійним заходам уряду та громадськості Австралії його вдалося врятувати.

VІ. Інструктаж домашнього завдання.

-         Що найбільше запам'яталося ?Будь-ласка запишіть домашнє завдання з дошки. Вам необхідно прочитати параграф

Географія 7А, 7Б.

 

Тема. Води суходолу Південної Америки. Найбільші річкові системи.

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Загальновідомою є така думка: «Водна мережа материка — це дзеркало його клімату та рельєфу». Чи згодні ви з ним? Сьогодні на уроці, вивчаючи внутрішні води Південної Америки, ви маєте нагоду підтвердити або спростувати  це твердження.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1.Найбільші річки Південної Америки                         

Вчитель. Давайте пригадаємо, які водні об’єкти належать до внутрішніх вод материка ?(річки, озера, водоспади, льодовики, підземні води)

Всі водойми надзвичайно важливі і для природи і для людини. Але річки являються природними транспортними шляхами і основним джерелом прісної води, тому ми почнемо своє знайомство з річок.

Завдання для учнів. Робота з атласом

- Розгляньте фізичну карту Південної Америки на ст. 28 атласу і скажіть, які найбільші річки протікають на її території?

Завдання. За картами атласу визначте, до басейнів яких океанів належать річки Південної Америки?

Якими формами рельєфу проходять вододіли між басейнами океанів? (гори Анди)

-    Який з цих басейнів найбільший?(Басейн Атлантичного океану)

Внутрішний стік – 5%, басейн Тихого океану 5% (річки короткі і бурхливі), басейн Атлантичного океану 90 % (річки довгі і, більшість повноводні)

  Отже,   головним вододілом у Південній Америці є гори Анди. Оскільки води розміщені на крайньому заході материка, більшість річок Південної Америки належать до басейну Атлантичного океану – 90% території. Лише короткі річки стікають з Анд у Тихий океан. На відміну від Африки та Австралії, у зв’язку з вологим кліматом материка та особливостями його рельєфу, площі басейну внутрішнього стоку дуже малі (5% території). Дати характеристику 1-2 річкам.

Назва	Місце витоку	Куди впадає	Площа басейну	Довжина	Живлення	Основні притоки

 

     Найбільшою річкою Південної Америки є Амазонка. «Цариця річок», «диво природи», «загадкова», «неповторна» — як тільки не називають її. Вона бере початок високо в Перуанських  Андах на заході і, подолавши шлях у 6400 км, впадає в Атлантичний океан на сході. По дорозі до океану Амазонка приймає близько 500 приток, з них 17 протяжністю понад 1500 км. Площа її басейну найбільша в світі й перевищує 7 млн. км² (як ціла Австралія!).  На цій площі може вміститися 11 таких країн, як наша Україна. Водночас це найповноводніша річка світу. Вона виносить в Океан 15% усієї річкової води планети. Для такої кількості води знадобилося б 130 річок таких, як наш Дніпро.

     Вона також є найширшою і найглибшою річкою планети. Амазонка утворюється від злиття двох річок — Укаялі і Мараньйону. Уже в місці злиття ширина річки досягає 2 км. На Амазонській низовині вона ділиться на безліч рукавів. У нижній течії ширина Амазонки досягає 20 км. В її гирлі безліч островів, з яких найбільшим є Маражо. Річка така широка і глибока, що океанічні кораблі   заходять вгору по ній на 1700 км. На Амазонці немає жодного мосту

Парана — друга за величиною річка Південної Америки, яку корінне населення називає "матір'ю моря". Довжина 4380 км. Каламутний слід річки помітний в Атлантиці на відстані 100-150 км від берега. За водністю Парана посідає шосте місце з-поміж найбільших річок планети. Парана прокладає свій шлях крізь міцні породи фундаменту платформи, тому для неї звичайними є пороги і водоспади. На притоці р. Ігуасу знаходиться водоспад  Ігуасу. Мальовничий водоспад  спадає з висоти 72 м, розбиваючись на кілька сотень струменів і потоків. Велика вода. Так індіанці називають величезний водоспад Ігуасу, вартий уваги туристів. Маючи не дуже примітну висоту, він дивує об'ємом води. У період дощів униз «зривається» понад 6500 м3 води за секунду! Підраховано, що Ігуасу складається з 270 уступів-каскадів, окремі з яких мають назви Адам і Єва, Три Мушкетери. Водоспад сформували тверді шари базальту. Приблизно 125 млн. років тому вулканічні породи розлилися у вигляді рідкої маси по великій території Парани. Вихідним пунктом для створення каскадів була зона, де гірські породи покарбовані тріщинами й розколинами. У середньому за рік водоспад переміщується вверх за течією річки на 1-2 м.

Гідроелектростанції Ясірета та Ітайпу на кордоні Парагваю зробили країну найбільшим експортером гідроелектричної енергії у світі.

З дня відкриття Південної Америки річка Оріноко була довгий час недосяжною за рахунок приховують її джунглів, і тому непізнаною. Перше згадування про неї можна знайти в записах Христофора Колумба, що належать до його третьої експедиції. Першовідкривач побачив лише дельти Оріноко, але що відкрилася картина вразила його своєю красою. Про неї згадали лише на початку 19 століття, коли німецький мандрівник Олександр фон Гумбольт відправився вивчати природу Південної Америки. 

           Річка Оріноко бере початок на Гвіанському плоскогір'ї, тому в її долині дуже багато стрімких схилів та уступів, де утворюються водоспади. Оріноко також живиться дощовими водами і найповноводнішою буває з червня до серпня. На одному з притоків Оріноко( р. Чурун) розташований найвищий водоспад світу — Анхель. Його води спадають з висоти 1 054 м .Водоспад був виявлений на початку XX століття дослідником Ернесто Санчесом Ла Крусом, проте не був широко відомий до польоту Джеймса Анхеля. Вперше Анхель побачив водоспад в 1933 році, коли облітав територію в пошуках руди. Чотири роки по тому Анхель летів повз водоспаду з трьома пасажирами на борту, включаючи його дружину. Літак був пошкоджений, і Анхелю довелося посадити його на пік гори Ауян-тепуи, вершину водоспаду. Моноплан «Фламінго» приземлився на болотисту землю вгорі водоспаду і залишався там протягом 33 років, поки його не дістали звідти вертольотом. Анхель і три його компаньйона зуміли спуститися по водоспаду і повернутися до цивілізації за 11 днів. На честь цього героїчного події водоспад був названий ім'ям льотчика. В даний час літак Анхеля знаходиться в музеї в Маракаї, а на вершині знаходиться його точна копія. Один з приток Оріноко – Касикьяре, пов'язує її з найвідомішої і повноводною річкою Південної Америки – Амазонкою.  Це явище називається біфуркація. Біфурка́ція рі́чки — розподіл водного потоку річки на два рукави, які далі течуть як самостійні водотоки і впадають у різні басейни. Завдяки біфуркації басейни і долини двох різних річок поєднуються між собою. Явище властиве для річок з низькими, плоскими вододілами.

Водоспад Анхель знаходиться на території Національного парку Канайма. Пам’яткою цього парку є величезні тепуї (столові гори) – високі гори з вертикальними обривистими краями і широкою пласкою вершиною. З однієї з найбільших тепуй, що носить ім’я Ауянтепуй (перекладається як гора Диявола), з висоти 979 метрів падає в долину тропічних джунглів найвищий водоспад у світі – водоспад Анхель.

Людиною, що відкрила водоспад Анхель, вважається американець Джеймс Кроуфорд Енжел. На честь нього і був названий водоспад. У тридцяті роки минулого століття Джеймс займався пошуком алмазів і золотої руди, облітаючи важкодоступні райони Венесуели на своєму літаку. Вперше він побачив водоспад в 1933 році.

До речі, з 20 грудня 2009 року у Венесуелі водоспад прийнято називати історичною назвою Керепакупай-Меру, що походить від назви річки Керепакупай. 

Водоспад розташований в глухий, дикій місцевості серед тропічних джунглів. Дістатися до нього можна тільки на моторному човні або на вертольоті.

Отже, ми розглянули з вами річки Південноі Америки. Всі річки материка багаті на енергоресурси. В окремих районах Амазонії річки — єдиний вид транспорту. На посушливих територіях води річок використовують для зрошення. На всіх річках розвинуто рибальство.

1.      Озера Південної Америки. 

   Великих озер у Південній Америці небагато. З них найбільшим за площею є Маракайбо на півночі материка. Це озеро має тектонічне походження улоговини й лежить у западині земної кори. Озеро з'єднується вузькою протокою з Карибським морем, за що його називають озером-лагуною. Найдавніші жителі узбережжя озера Тітікака – індіанці плем’я уру.

Прикрасою Анд є високогірне озеро Тітікака. Його тектонічна улоговина досягає максимальної глибини 304 м. Воно лежить на висоті 3812 м, а площа водної поверхні становить 8 тис. км².   На такій значній висоті більших за площею озер ніде в світі не відомо. Озеро розташоване в північній частині безстічної області Альтіплано високо в Андах на кордоні Перу та Болівії.

 Назва в перекладі з мови інків означає «скеля з олова» через те, що на одному з островів на озері індіанці в давнину видобували цей метал. Хімічний склад води Тітікаки подібний до морської: вода солонувата, але придатна для використання. В озері солоність — 1 %, тому Тітікака вважається прісноводним.

Озеро Тітікака живиться опадами у вигляді дощу та талою водою з льодовиків гірських хребтів. Має 41 острів, деякі з них є густозаселеними.

В озері є представники навіть океанічної фауни – зокрема деякі види акул. Це наштовхує на думку, що в минулому Тітікака могла бути затокою океану.
     Маракайбо та Тітікака мають тектонічне походження улоговин. 
•   Пригадайте, як утворюються тектонічні озера.                                               

.Снігова лінія в Андах лежить найвище в світі: 4500-6500 м. Лише на півдні вона опускається до 500 м. Висоти гір достатньо, щоб досягти снігової лінії, тобто для формування льодовиків. Але через малу кількість опадів на схилах льодовиків в Андах небагато. Їх тут менше, ніж в інших високих горах світу. Льодовиками вкриті лише найвищі точки. Чим далі на південь, тим більше льодовиків. Тут випадає значно більше опадів й льодовики знаходяться на меншій висоті.     

Болота материка здебільшого розміщуються В долині річок Оріноко, Амазонка, Парана. Живляться дощами та підземними водами. Переважають низинні болота.

•       Пантанал – найбільше болото Південної Америки

•       Пантанал вкриває територію приблизно у 190 тис. км²

Підземні води Зосереджені в прогинах давньої та молодої платформи, живлять річки в сухий період.

V. Закріплення вивченого матеріалу

«Світлофор»(Так - Ні)

1. «Царицею річок» називають Амазонку

2. Пантанал – це найпотужніший водоспад материка

3. Переважаючий тип живлення річок – дощове

4. Південна Америка мало забезпечена підземними водами

5. Сучасне зледеніння на материку набуло великого поширення

6. Озеро Тітікака тектонічного походження

7. Вода в озері Тітікака солона

8. Річка Парана має найбільший басейн  бл. 7 млн кв. км

9. Висота водоспада Ігуасу понад 100 м

10. Витоки Амазонки губляться в Андах

Якими причинами пояснюється високий показник річкового стоку Південної Америки?

До басейну якого океану належить більша частина річок Південної Америки? Чим це пояснюється?

Який тип живлення характерний для більшості річок материка?

Яке походження мають озера Південної Америки? У яких районах розташовані найбільші з них?

Що спільного в річкових системах Південної Америки та Африки? Що їх відрізняє?

 Чому процес заледеніння в Андах не набув значного поширення?

 Прийом «Роблю висновок».

- через переважання вологого клімату Південна Америка має дуже густу   річкову систему;

- великі річки материка належать до басейну Атлантичного океану;

- живлення річок в основному дощове;

- найповноводніша та найбільша на планеті за площею басейну – річка Амазонка;

- великими річками на материку є також Парана та Оріноко;

- найбільші озера материка Маракайбо та Тітікака.

VІ. Домашнє завдання. 

•       Обов”язкове  Опрацювати параграф. За бажанням Скласти кросворд або тести з теми

•       Творче  Напишіть оповідання, вірш чи твір про подорож річками Південної Америки

Тема: Природні зони. Висотна поясність Анд.

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Рекорди Південної Aмepики"

§   Найвологіший на землі материк (Південна Америка)

§   Найбільша низовина світу (Амазонська).

§   Найдовший гірський ланцюг (Анди)

§   Найвищий вулкан (Орісаба).

§   Нaйвищий водоспад (Анхель)

§   Найповноводніша річка (Амазонка).

§   Найсухіша пустеля (Атакама)

§   Найменший птах (колібрі)

§   Найкровожерливіша риба (піранья).

Із завданнями ви впоралися і наповнюємо рюкзачок вашими географічними знаннями. (Виконані завдання вкладаються в рюкзачок).

2. Вікторина «Юний кліматолог»

§   В якому кліматичному поясі знаходяться Орінокська низовина і Гвіанське нагір'я? (субекваторіальний)

§   Взимку і влітку висока температура (+25° +27^°С) , опади бувають протягом року?(екваторіальний)

§   Літо жарке (+22° +24°). Зима тепла (+13° +l6° ) опади бувають взимку (600-800мм) (субтропічний середземноморський)

§   Різниця між літніми і зимовими температурами повітря незначна, зима cуxa, літо вологе? (субекваторіальний)

§   3имa тепла (+9° +17°) , літо жарке (+22° +25°) опади бувають протягом року (субтропічний морський).

§   Знаходиться Амазонська низовина і Північні Анди? (екваторіальний)

§   Чітко виражені пори рокv, опадів не багато (300 мм). Температура протягом року не змінюється. (помірний континентальний)

§   В якомv КП знаходиться найсvхіша пvстеля Атакама дe пo кілька років не буває дощу? (тропічний континентальний)

​3. Інтелектуальна гра «Річки Південної Америки»

Прийом «Мікрофон»

§   Найповноводніша річка. (Амазонка)

§   Протікає по Ла-Платській низовині. (Парана)

§   Судноплавна протягом 400 км. (Оріноко)

§   Під час повені на річці утворюється внутрішнє море. (Оріноко)

§   Має більше 500 приток. (Амазонка)

§   На цій річці знаходиться найвищий водоспад. (Оріноко)

§   Повінь на цій річці з грудня по березень. (Парана)

§   Максимальна глибина - 185м. (Амазонка)

§   Куди впадає річка Парана?(Атлантичний океан)

1. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

«Країною чудес» називав у своєму романі «Загублений світ» пишні ліси Південної Америки відомий письменник-фантаст А. Конан-Дойл. Однак «країною чудес» заслужено можна назвати не тільки ліси Амазонії, але й весь материк Південна Америка.

2. Оголошення теми та плану уроку

: Поширення природних зон у рівнинній частині материка відбувається так само, як і на інших материках — за законом широтної зональності. Деякі природні зони ми вивчали при знайомстві з Африкою та Австралією. Але надмірна вологість клімату Південної Америки зумовила наявність у них своїх особливих рис. Які це риси? Нам треба з’ясувати відповідь на це запитання протягом уроку.

4. Прийом «Географічний практикум»

§   Що таке природні зони?

(Природні зони – це великі ділянки земної поверхні, які відрізняються кліматом, грунтами, рослинами, тваринами)

§   За допомогою карт атласу визначте назви та кількість природних зон Південної Америки.

(вологі екваторіальні ліси, савани і рідколісся, степи. пустелі і напівпустелі)

§   Від чого залежить зміна природних зон на материку?

(Розміщення природних зон на материку зумовлюється географічною широтою, а також висотою над рівнем моря, впливом морських течйі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональність інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів. )

§   Проаналізуйте закономірності розташування природних зон в Південній Америці та порівняйте їх з розташуванням природних зон в Африці.

(Для рівнин Південної Америки (як і Африки) характерне чітке чергування природних зон від екватора в бік полюсів, тобто спостерігається широтна зональність. Але на відміну від Африки , яку екватор перетинає майже навпіл, екватор перетинає Південну Америку у північній її частині. Тому дзеркальне повторення від зони гілей (вологих екваторіальних лісів) спостерігається лише до зони саван та рідколісь. Всі інші природні зони майже широтно змінюються на південь материка: степи (пампа), напівпустелі та пустелі.

§   Що таке висотна поясність? Чому в Андах спостерігається велика кількість висотних поясів?

(Це зміна природних комплексів з висотою, що пов’язано із географічним розташуванням гір та їх висотою ) 

Перша станція «Сельва»

Mи з вами знаходимось над вологим екваторіальним лісом Південної Амeрики , який називають "сельвою", що в перекладі означає «ліс».Сельва знаходиться на заході Амазонської низовини, вона розташована в межах екваторіального кліматичного поясу, де весь рік жарко і багато опадів.

Це найбільший екваторіальний ліс на землі - зелена оранжерея нашої планети, одне із неповторних чудес (планети) природи. Тут нараховується дo 40 тис. рослин, бля 880 видів пальм. Ha червоно-жовтих грунтах буйна рослинність росте ярусами. Особливо багато ліан, що стеляться по землі і переплітають дерева, а також орхідей, що чудово цвітуть. Дерева утворюють понад десять ярусів. Окремі з дерев досягають 80-100 м. Тут поширені цінні породи дерев - гевеї, із соку яких добувають каучук. Індіанці басейну Амазонії почали носити гумове взуття раніше за європейців. Виготовляли вони його дуже просто – підставляли ногу під сік гевеї, що стікає по корі. Застиглий каучук набував форми ступні. Трапляються і такі екзотичні рослини, як важке залізне і легке бальсове дерева, а також пуїзейро — рослина, що поселяючись на іншому дереві, згодом задушує його, обвиваючи немов мотузками.

Сельва є батьківщиною какао, з плодів якого виробляють шоколад, червоного дерева (пay бразил) - яке дaло назву Бразилії, хінного дерева. Ростуть тут ананаси, квітучі орхідеї,молочне дерево із солодким соком, динне дерево, хінне , кора якого використовується для боротьби з малярією, кругле гігантське листя - вікторія -регія (2м в діаметрі) витримує вантах до 50 кг, а квітка до 40 см в діаметрі. Із кори деякuх видів ліан індіанці одержують сильний яд кураре, яким вони намащують наконечники стріл.

Тваринннй світ сельви дуже багатий і різноманітний. Більшість тварин живе на деревах. Тут налічується 38 видів мавп. Трапляються деревні жаби, які завдяки липким подушечкам на лапах вільно рухаються навіть гладенькою поверхнею листка. Майже все життя зависають на дереві лінивці. Господарями сельви є два хижаки: кішка ягуар та найдовша змія світу - анаконда. B Амазонці водиться невелика риба піранья, яка ненажерливістю перевищує акул. Дуже багатий світ птахів: від великого хижака гарпії дo найменшого птаха на землі - колібрі (мaca 2 г). У Південній Америці водиться найбільший гризун на Землі – водосвинка – капібара. Його вага – до 50 кг.

 Це справжнє царство комах та павуків. Кожного року вчені відкривають все нові й нові їх види. Тут комахи досягають великих розмірів. Так, у сельві живе найбільший в світі жук-титан з родини вусачів, що досягає 18 см, найбільша зелена сарана – 15 см, найбільший метелик великий блакитний морфо з розмахом крил 20 см. Проте унікальними є велетенські мурашки, що мають довжину тіла до 7 см. Рухаються вони ланцюжком, спустошуючи все навкруги. Після них лишаються лише пір’я, кістки птахів та змій, оболонки від яєць. В амазонській сельві відомий павук-птахоїд, що сягає 12-20 см. Має отруту небезпечну навіть для людини. Небезпечними є й мертві павуки: їх тіла вкриті волосками, що зберігають отруйні речовини кілька років.

Основне заняття населення сельви – використання лісових багатств, особливо вирубка лісів. Амазонські ліси дають більше, ніж третину всього кисню. Ось чому сельву називають легенями планети.. Щорічно площа сельви скорочується на 1%. Ліси знищують з метою розширення пасовищ для великої рогатої худоби. Значної шкоди завдало природі будівництво Трансамазонської автомагістралі завдовжки 5000 км, що перетнула Амазонію з заходу на схід.

Друга станція – «Савани і рідколісся»

Зона саван та рідколісь займає Гвіанське і Бразильське плоскогір'я та Орінокську низовину. Савани північної та південної частини материка відмінні між собою. В саванах північної півкулі, які дістали назву льянос, що з іспанської означає «рівнина», клімат більш вологий, вони розташовані в межах субекваторіального поясу. Савани південної півкулі, які дістали назву кампос, що з португальської мови означає «поле», більш посушливі, оскільки вони розташовані не тільки в субекваторіальному, а й в тропічному поясах.

Грунти тут червоні та червоно-коричневі. Вони утворюються за умов перемінного зволоження. В посушливий сезон в них накопичується перегній

Mи їдемо саванами північної частини материка. Вона нагадує нам африканські савани, але замість баобабів між травами тут височать окремі пальми.. Найціннішою є маврикієва пальма, плоди їі їдять, із серцевини і стовбура виробляють борошно, листя використовують для покриття лаків.

Савана на півдні більш посушлива, тому дерев тут немає. Тут ростуть чагарники та деревоподібні кактуси. Савана є батьківщиною арахісу (земляного горіха). Тут зустрічається дерево кебрачо з дуже щільною деревиною. яке тоне у воді, але не гниє. Його ще називають «зламай сокиру».

Тваринний світ є досить своєрідний. Ha відміну від африканських саван тут мало копитних. Водяться тільки тапіри, невеликі дикі свині пекарі, на яких полює пума. Дуже багато комах, термітів, які будують високі міцні споруди. У ці башти може проникнути тільки мурахоїд за допомогою довгого і клейкого язика. Роль санітарів тут виконують броненосці, який швидко знищує загиблих тварин.

Савани Південної півкулі дуже змінені діяльністю людини. На зміну рослинності саван прийшли плантації кави та арахісу, батьківщиною якого саме і є місцеві савани. Також великі площі займають міста та райони видобутку корисних копалин.

На місці природної рослинності розташовані плантації культурних рослин та пасовища.  

Третя станція - «Пампа».

Дальше їдемо на південь і спостерігаємо, що кількість опадів зменшується. Mи проїжджаємо трав'янистими степами - пампою, що мовою індіанців означає «рівнина». Пампа розташована в субтропічному кліматичному поясі Величезний безлісий степ настільки одноманітний, що у мандрівника складається враження, ніби він заблукав, кружляє на одному місці. Східна і західна частини пампи розрізняються лише кількістю опадів. У західній частині дощів менше, і тут пампа досить жарка, є місця, де зовсім відсутня рослинність. На сході у пампі більше опадів й багатша рослинність.

Грунти пампи червоні, дуже родючі. Рослинний світ багатий, в основному представлений трав’янистими рослинами - злаки, ковила. пампасова трава. Природна рослинність дуже мало збереглася через безсистемне розорювання та випасання худоби. Тут добре почувають себе безгорбі верблюди гуанако. Є кілька видів оленів. Дуже багато гризунів, броненосців, трапляються пампаська кішка і схожа на ховрашка тварина — урон. Пампа — місце зимівлі численних північноамериканських птахів, але зимують тут і птахи з півдня. Подекуди трапляється й нанду. Найбільшими травоїдними тваринами пампи є здичавілі коні мустанги, що були завезені ще конкістадорами у XVI ст. В річках водиться нутрія. Саме вона була розселена по всьому світу. Під впливом людини знищені численні тварини, знижується родючість грунтів через велику розораність. Тут вирощують пшеницю, льон, кукурудзу, займаються скотарством.

Четверта станція «Пустелі і напівпустелі»

Тепер ми з вами знаходимось на крайньому півдні материка у напівпустелях та пустелях помірного поясу,що дістала назву Патагонії.

Пустелі тут поширені через сухість клімату . Ha сіроземних і бурих грунтах окремими плямами розкидані трави, кактуси, чагарники. Тваринний світ бідний. Численні лише гризуни та плазуни. По берегах річок трапляється хутровий гризун — нутрія. Є дрібні броненосці, лама гуанако, нанду. Серед хижаків водяться пума, гривастий вовк. Живе тут і патагонська сіра лисиця, яка споживає рослинну їжу і вміє лазити по деревах.

На узбережжі Тихого океану простягаються вузькою смугою найсухіша пустеля Атакама. Поверхня її вкрита пісками. Зрідка трапляються кактуси. Атакама є полюсом сухості. Окремі ії ділянки не одержують опадів упродовж багатьох років. Через виняткову сухість повітря і вітрів страшніших, ніж самуми Сахари, в пустелі майже немає рослинності. Величезні її території вкриті солончаками на пустельних грунтах.

Тільки одна річка Лоа тече через Атакаму і досягає Тихого океану, всі інші водотоки пересохли.

Патагонські пустелі та напівпустелі нині є найбільшим районом вівчарства у Південній Америці.

П’ята станція «Висотні пояси Анд»

У Південній Америці спостерігається зміна висотних поясів у Андах В Андах у районі екватора вологі екваторіальні ліси піднімаються до висоти 1500 м над рівнем моря. Вище екваторіальні ліси змінюються поясом гірських лісів, де температура не перевищує +15 ... +20 °С, а опадів буває до 3000 мм. Тут ростуть деревовидні папороті, бамбуки, ліани, хінне та інші дерева. Вище 3000-4000 м, де панують холодні вітри і температура знижується до +10 °С, лежить пояс криволісся з низькорослих дерев і чагарників. На плоскогір'ях високо в горах розташовані сухі холодні степи і напівпустелі, які називають парамос. У парамосах переважають посухостійкі дерновидні злаки і подушкоподібні рослини. На висотах понад 5000 м поширені багаторічні сніги і льодовики.

Тваринний світ Анд порівняно бідний. Тут досить поширеними є лами — гуанако, вігонь і власне лама, а також свійська лама — альпака, яку розводять заради вовни та використовують як в'ючну тварину. З-поміж великих тварин трапляються андський (очковий) ведмідь, сніговий баран, серед гризунів — шиншила. На них полюють пуми, гірські лисиці та найбільший хижий птах — кондор. Розмах його крил досягає трьох метрів.

В Андах проявляється вплив людини у двох напрямах : вирубка лісів та видобування корисних копалин

6. Прийом «Творча лабораторія»

Завдання. На схемі цифрами позначені пояси рослинності в Андах. Знайдіть відповідність між цифрою й описом поясу рослинності.

а) гірські ліси з деревовидних папоротників, бамбука;

б) високогірні луги (парамос);

в) голі скелі;

г) вологі екваторіальні ліси;

д) вічні сніги, льодовики;

е) високогірні ліси (чагарники).

7. Прийом «Роблю передбачення»

Сучасні екологічні проблеми материка.

a) Щорічне скорочення плоші сельви на 1% з метою розширення пасовищ, орних зеуrель під плантації бавовника, цукрової тростини, кави, добування корисних копалин.

б) Значної шкоди сельві завдало будівниитвоТрансамазонської автомагістралі.

в) Забруднення внаслідок добування нафти.

г) Розорювання значних площ саван та степів під плантації с/г рослин, виснаження грунтів, ерозія грунту.

д) Знищення численних тварин материка, цінних поріл дерев в нижніх висотних поясах Анд.

е) Забруднення води та повітря численними промисловими підприємствами.

Програма заходів з охорони природи

а) У багатьох природних комплексах створені заповідники, національні парки та інші природоохоронні території.

б) Розробляються природоохоронні заходи, щоб припинити знищення екваторіальних лісів, які продукують кисень для всієї планети.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Цифровий диктант «Вгадай природну зону»

Вологі екватор ліси	1
Савани і рідколісся	2
Степи	3
Пустелі	4

У якій природній зоні:

1.        Росте дерево, яке за свою міцну деревину дістало назву «зламай сокиру». ?

2.        Ростуть вічнозелені, різноманітні за видовим складом багатоярусні ліси, що ростуть і плодоносять протягом року.

3.        Росте дерево, з соку якого дістають каучук.

4.        Ростуть галерейні ліси.

5.        Водяться невеликі свині – пекарі, броненосці, пума.

6.        Росте велетенське латаття – вікторія – регія.

7.        Ростуть високі трави, лиш подекуди – пальми.

8.        Ростуть ковила, пампасова трава.

9.        Поверхня вкрита пісками, трапляються кактуси?

10.   Зрідка трапляються гуанако, памтпасовий олень, страус нанду ?

3. Прийом «Роблю висновок»

Порівняйте природні зони Південної Америки та Африки. Знайдіть спільне і відмінне.

§   У Південній Америці налічується більше природних зон, ніж в Африці ї. Найбільшу площу займають вологі екваторіальні, савани та рідколісся, степи та напівпустелі.

§   Найбагатші рослинність і тваринний світ у вологих екваторіальних лісах. Савани та рідколісся Південної Америки бідніші за видовим складом рослин і тварин, ніж савани Африки.

§   Для Анд характерна висотна поясність. Кількість висотних поясів залежить від висоти гір і природної зони у їх підніжжі. У Африці високих гір немає.

V. Підсумок уроку

VІ Домашнє завдання

1.        Опрацювати текст підручника.

2.        Скласти міні-твір «Подорож до сельви»(за бажанням).