К основному контенту


                                                                 18.01 - 22.01.2021

                                                             Біологія 7А, 7Б, 7Г, 7Д.


Тема: Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність
та функції. Значення процесів дихання для вивільнення енергії в клітині
 

 Мотивація навчальної діяльності

Ученими було встановлено, що ссавці споживають різну кількість кисню, наприклад землерийка при масі тіла 3,5 г споживає 7–10 мл кисню на 1 г маси тіла за 1 год; заєць масою 1,6 кг — 0,96 мл, тюлень масою 26 кг — 0,22–0,34 мл, верблюд масою 170–330 кг — 0,03–0,04 мл. Так само неоднаковою є й кількість дихальних рухів за хвилину: у коня вона дорівнює 8–16, у щура — 100–150, у миші — близько 200.

Із цих показників випливає, що споживання кисню залежить від розмірів тварин: чим більшою є тварина, тим менше вона споживає кисню. Чому так відбувається? На це питання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1.   Дихання та газообмін у тварин. Значення процесів дихання для вивільнення енергії в клітині

Розповідь учителя

В основі дивовижної, збалансованої діяльності всіх систем тваринного організму лежить використання тієї енергії, яка виділяється при окисненні поглинутої та засвоєної їжі. Для цього необхідна постійна наявність кисню у клітинах і тканинах. Кінцевими продуктами окиснення речовин в організмі тварин є вода та вуглекислий газ. Вода потім використовується організмом для його потреб. А от вуглекислий газ необхідно постійно видаляти з організму.

Запитання до учнів:

— Як називається складний безперервний біологічний процес, унаслідок якого живий організм із зовнішнього середовища споживає кисень, а виділяє вуглекислий газ та воду? (Дихання.)

Дихання як біологічний процес являє собою розщеплення органічних речовин (за допомогою кисню — аеробне; у безкисневому середовищі — анаеробне) з метою отримання енергії, необхідної для життєдіяльності.

 Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, який тип дихання був першим з погляду еволюції?

— Коли виникло аеробне дихання?

Очікувана відповідь учнів:

Аеробне дихання виникло, коли в атмосфері в результаті життєдіяльності фотосинтезуючих організмів з’явився вільний кисень. До цього живі істоти використовували анаеробні, безкисневі джерела енергії.

Розповідь учителя

Дихання не можливе без газообміну.

— Що таке газообмін?

— За допомогою якого фізичного явища відбувається газообмін? (Дифузії.)

2. Органи дихання, їх різноманітність та функції

Розповідь учителя

У процесі еволюції різні групи тварин, як тих, що живуть у воді, так і тих, що живуть на суходолі, виробили декілька типів органів і систем дихання, у кожному випадку пристосованих до певних умов.

Запитання до учнів:

— Які органи дихання характерні для мешканців водойм?

Очікувана відповідь учнів:

Органи дихання у мешканців водойм (ракоподібних, молюсків, риб тощо) — це зябра — тонкостінні вирости, які омиваються водою.

— Що є умовою газообміну через зябра?

Очікувана відповідь учнів:

Умовою газообміну через зябра є їхня зволоженість, тому на суходолі ці органи дихання функціонувати не можуть.

— Які органи дихання характерні для мешканців суходолу?

Очікувана відповідь учнів:

Органи дихання мешканців суходолу представлені:

1)   трахеями (комахи, павукоподібні),

2)   легеневими мішками (деякі павукоподібні),

3)   легенями (наземні хребетні тварини).

Розповідь учителя

Але як би не був побудований орган дихання, він повинен відповідати низці загальних вимог:

1)   мати тонкі стінки, які не перешкоджатимуть дифузії газів;

2)   завжди бути вологим, щоб не перешкоджати розчиненню кисню і вуглекислого газу у воді;

3)   добре забезпечуватися кров’ю або мати контакт з позаклітинними рідинами, що омивають клітини.

Газообмін за рахунок дифузії

Одноклітинні організми, або найпростіші (амеба, інфузорія-туфелька), не мають спеціальних органів дихання. Газообмін у них відбувається за рахунок дифузії внаслідок безпосереднього проникнення газів через поверхню клітини. У результаті процесу дихання, який відбувається в мітохондріях клітин, концентрація кисню в цитоплазмі знижується. Тому кисень проникає до клітини з навколишньої води, де його концентрація вища. Цей процес називають дифузією. Концентрація ж вуглекислого газу у клітині, навпаки, стає вищою, і він виходить назовні, у воду. Газообмін за рахунок дифузії притаманний також і нижчим багатоклітинним тваринам, наприклад губкам, кишковопорожнинним (гідра, медузи, корали), плоским червам (планарія молочно-біла) тощо.

Дихання за допомогою зябер

Багатоклітинні організми, які живуть у воді, дихають зябрами — тонкостінними виростами або зморшками, вкритими тонкою шкірою, яка має проникність. Уперше справжні зябра з’являються в багатощетинкових кільчастих червів — у вигляді тонких ниткоподібних або гребінчастих виростів на голові або на примітивних кінцівках — параподіях. Серед хребетних тварин зовнішні зябра трапляються лише в деяких риб, хвостатих амфібій та пуголовків багатьох жаб і ропух. У більших за розмірами і більш рухливих водяних тварин зябра заховані в особливій порожнині. Ця навколозяброва порожнина, як правило, має зв’язок з навколишнім водним середовищем і, крім того, має пристосування, які збільшують циркуляцію свіжої води навколо зябер, що також сприяє покращенню газообміну. Такі захищені зябра мають представники трьох великих груп високоорганізованих водяних тварин — молюсків, ракоподібних і риб.

Серед хребетних тварин зяброве дихання найкраще розвинуте в риб. Їхні зябра розташовані з країв бічних отворів, що ведуть від глотки. Таких отворів, або зябрових щілин, найчастіше буває чотири або п’ять по обидва боки віди глотки. Відкриваючи та закриваючи рот, риба набирає воду до ротової порожнини, а потім завдяки скороченням м’язів глотки, перекачує її через зяброві щілини назовні. Зворотному плину води через рот запобігають м’які шкіряні зморшки, що оточують ротовий отвір. Тому вода рухається лише крізь зябра, віддаючи у кров розчинений у ній кисень. Ефективний обмін киснем і вуглекислим газом між кров’ю і водою забезпечується завдяки тому, що кров тече біля поверхні зябер у напрямку, прямо протилежному плину води, яка омиває зябра (це явище називають принципом протиплину).

Трахейне дихання

У тварин, що вийшли на суходіл, зяброве дихання в сухому повітрі, яке містить мало вологи, виявилося неможливим і тому змінилося на інші типи — легеневе і трахейне. Комахи та ряд інших членистоногих (наприклад, павуки) мають високоспеціалізований тип дихальної системи — трахейну. Її відмінність від інших систем полягає в тому, що кисень з повітря надходить по ній безпосередньо до клітин тіла, а не переноситься за допомогою крові. На декількох сегментах тіла (а точніше черевця) у комах є парні отвори, які називають дихальцями,— по одному на кожному сегменті. Вони ведуть до заповнених повітрям порожнин, від яких у глиб тіла йдуть невеликі трубочки — трахеї. Вони багаторазово розгалужуються, їх галуження відбувається доти, поки кінцеві трубочки, які називають трахеолами, не досягнуть діаметра, меншого за 1 мн. Трахеї та трахеоли заповнені повітрям. Вони проникають до всіх частин тіла комахи, особливо густо оплітаючи найбільш активні органи і тканини. У деяких випадках трахеоли проникають навіть до окремих клітин. Кисень і вуглекислий газ переміщуються по трахеях і трахеолах за допомогою дифузії.

Легеневе дихання

Легені хребетних являють собою парні мішки, що відкриваються за допомогою довгого каналу на черевній стінці глотки гортанною щілиною. Дихальні шляхи, на відміну від самих легень, вистелені миготливим епітелієм. Гортанна щілина веде в гортань, яка переходить у трахею. Починаючи з рептилій, у хребетних трахея розділяється на два бронхи. Бронхи розгалужуються на бронхіоли, на кінцях яких знаходяться легеневі пухирці (альвеоли), у яких і відбувається газообмін.

В амфібій легеневе дихання має другорядне значення. Переважну роль відіграє шкірне дихання і дихання через слизову ротової порожнини і глотки. У вищих хребетних у зв’язку зі зроговінням покривів легені набувають значення єдиного органа дихання. Особливістю дихання птахів є наявність спеціальних повітряних мішків, розташованих між органами тіла.

Запитання до учнів:

— Як транспортується кисень, що надходить в організм?

Очікувана відповідь учнів:

Кисень, який надходить в організм, транспортується по ньому за участю кровоносної системи, рідини порожнини тіла тощо.

— Пригадайте, у яких тварин кровоносна система не бере участі в транспортуванні кисню. Як у цих тварин відбувається транспорт кисню?

Очікувана відповідь учнів:

Лише в комах, які мають трахеї, кисень безпосередньо надходить до органів і тканин по їхніх розгалуженнях.

Висновки:

1.   У процесі еволюції у тварин виникають спеціалізовані органи дихання — зябра, трахеї, легені, пристосовані до певних умов середовища існування.

2.   Одноклітинні (амеба, інфузорія-туфелька) та нижчі багатоклітинні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) не мають спеціальних органів дихання. Газообмін у них відбувається за рахунок дифузії.

3.   Зябра — органи дихання у водному середовищі, характерні для риб, майже всіх пуголовків земноводних, у більшості молюсків, багатощетинкових кільчастих червів, личинок комах, які живуть у воді,— бабок, поденок.

4.   Трахеї представлені розгалуженими трубочками, які пронизують усе тіло і відкриваються назовні отворами, характерні для деяких членистоногих.

5.   Легеневе дихання притаманне наземним хребетним тваринам.

V.  Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Закінчи речення».

1. Дихання, під час якого використовується кисень,— … (

2. Дихання, під час якого не використовується кисень,— … (

3. Дихання одноклітинних тварин здійснюється через … (

4. Багатоклітинні організми, які не мають органів дихання,— це … (.

5. Органи дихання комах — … (

6. До повітроносних шляхів ссавців належать … (

7.   Для птахів характерне (     дихання.

5.2. Інтерактивна гра «Швидка допомога».

Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.

VІ.     Підбиття підсумків уроку

Обговорення проблемного питання

Споживання кисню залежить від розмірів тварини (у великих тварин інтенсивність обміну речовин нижча, ніж у дрібних).

VІІ.  Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

Скласти порівняльну характеристику особливостей газообміну у хребетних тварин за такими ознаками: органи дихання, особливості будови органів дихання, розташування органів дихання та механізм дихальних рухів.

 


Тема. Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносні системи.
Кров, її основні функції

           

Погляньте на карту нашої прекрасної країни. В усі напрямки її перетинають певні лінії зв’язку, різні транспортні магістралі.

А спробуйте уявити нашу державу без цих ліній, без комунікацій? Чи змогла б вона існувати? Чому? (Розмірковування учнів).

Як не може існувати держава без транспортних “артерій”, так не можуть існувати тварини без руху рідин(крові) по всьому організму. Цей рух забезпечує судинна система.

— Як транспортуються речовини в більшості тварин?

1.     Транспорт речовин у тварин. Розповідь учителя

Майже всі тварини мають спеціальну систему для транспорту та розподілення речовин в організмі. Виняток становлять кишковопорожнинні, плоскі та круглі черви. Усередині тіла цих тварин речовини долають незначні відстані і можуть транспортуватися шляхом дифузії.

Зі збільшенням розмірів тіла і складності будови збільшується й кількість речовин, що потрапляють до організму. Відстані, що доводиться проходити речовинам, також збільшуються, і для їх розподілу вже недостатньо простої дифузії. У зв’язку із цим у процесі еволюції у тварин сформувалася кровоносна система.

Запитання до учнів:

— Що таке кровоносна система? (Це система судин, по яких циркулюють рідини.)

У тварин різних груп розвинулися різні за організацією типи кровоносної системи. Але в них можна виділити основні елементи, які виконують у всіх тварин подібні функції.

Завдання для учнів:

— Назвіть основні елементи кровоносної системи тварин.

Основними елементами кровоносної системи є серце (або орган, який його замінює) і судини (капіляри, вени й артерії).

Артерії — це судини, по яких кров рухається від серця, а вени — це судини, по яких кров рухається до серця.

— Яка кров називається венозною, а яка — артеріальною?

Артеріальна кров насичена киснем, а венозна — вуглекислим газом.

2.     Незамкнена та замкнена кровоносна системи. Розповідь учителя

Кров приводиться в рух скороченнями серця і циркулює судинами.

Якщо кров рухається в організмі тварини тільки по кровоносних судинах, то говорять про замкнену кровоносну систему, а коли частково по судинах, а частково по порожнинах тіла — то говорять про незамкнену кровоносну систему.

Завдання для учнів:

— Розгляньте кровоносні системи тварин, зображених на малюнку. Установіть тип кровоносної системи, притаманний кожній тварині.

У хребетних тварин (птахів, амфібій, ссавців), а також у кільчастих червів кровоносна система замкнена, а у членистоногих (ракоподібних), молюсків кровоносна система незамкнена.

Заповнення таблиці

Порівняльна характеристика незамкненої і замкненої кровоносної систем

Ознаки для порівняння

Незамкнена кровоносна система

Замкнена кровоносна система

Кровоносні судини

Перериваються

Не перериваються (цілісні)

Рідина, що циркулює

Гемолімфа

Кров

Приклади тварин

Молюски, членистоногі

Кільчасті черви, хребетні тварини

Безхребетним тваринам притаманні обидва типи кровоносної системи, а от хребетним тваринам — лише один — замкнена кровоносна система.

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення кровоносних систем різних тварин. Установіть, скільки кіл кровообігу для них характерно.



Запитання до учнів:

— Скільки камер є в серці риб, амфібій, рептилій, птахів та ссавців?

3.     Кров, її основні функції. Розповідь учителя

Кров - рідина, що циркулює в кровоносній системі. Складається з рідкої міжклітинної речовини плазми (жовтувата напівпрозора рідина, до складу якої входить вода, білки, жири, глюкоза, мінеральні речовини, амінокислоти, вітаміни, гормони та продукти обміну речовин, саме завдяки рідкій плазмі кров виконує транспортні функції) і клітин крові: еритроцитів (червоних кров'яних клітин транспортування кисню), лейкоцитів (білих кров'яних клітин з ядрами, які постійно змінюють форму; основна функція — захист організму від бактерій, чужорідних білків та сторонніх тіл, завдяки явищу фагоцитозу – лейкоцити за допомогою псевдоніжок поглинають їх і перетравлюють, забезпечуючи імунітет тваринного організму) і тромбоцитів (кров'яних пластинок, які відповідають за згортання крові).

Розповідь учителя

Кров — це не просто розчин, який містить різні органічні та неорганічні сполуки. Вона, крім того, містить декілька типів молекул, які спеціально пристосовані для перенесення газів, і в першу чергу — кисню і вуглекислого газу. Ці речовини називають дихальними пігментами, які являють собою білки, що містять у своєму складі йони металічних елементів (Купруму або Феруму). Найбільш поширеними дихальними пігментами, що містять Купрум, є гемоціанін, а залізовмісними — гемоглобін.

Гемоглобін і подібні до нього речовини повинні не тільки зв’язувати кисень, але й легко віддавати його клітинам, які його потребують для нормального перебігу обміну речовин.

У тварин, які використовують розчинений у плазмі крові гемоціанін (молюски, членистоногі) або гемоглобін (кільчасті черви), киснева ємність крові невелика порівняно з тими тваринами, у яких гемоглобін міститься в спеціальних клітинах — еритроцитах.

Технологія «Мікрофон»

— Які функції виконує кров?

Основні функції крові:

·         транспорт газів; гормонів,

·         забезпечує імунітет,

·         транспорт поживних речовин і продуктів їх обміну;

·         виконує важливу роль у збереженні температури тіла в птахів і ссавців.

У хребетних тварин транспорт речовин, окрім кровоносної системи, здійснює ще й лімфатична система (циркулюючою рідиною є лімфа, яка подібна за складом до плазми крові, та містить лейкоцити, виконує транспортну, імунну та інші функції). Кровоносна система є потужнішою, ніж лімфатична, тому що циркуляція рідини в ній здійснюється завдяки скороченням серця. 

5.   Узагальнення і закріплення знань

1. У яких тварин відсутня кровоносна система? З чим це пов'язано?

Найпростіші водні тварин ( кишковопорожнинні), поглинають кисень, розчинений у воді. Примітивні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) мають невеликий розмір та неінтенсивний обмін речовин, тому надходження і виділення речовин відбувається через поверхню тіла. 

2. У яких тварин незамкнена кровоносна система? Наведіть приклади.

У членистоногих і молюсків кровоносна система незамкнена (кров виштовхується серцем в артерії, що відкриваються у систему порожнин; кров під невеликим тиском виливається в ці порожнини й омиває органи; саме в порожнинах відбувається обмін речовинами між клітинами та кров'ю; після цього кров із порожнин надходить у вени і потрапляє до серця).

Перевагою незамкненої системи є те, що клітини безпосередньо контактують з кров'ю. Недолік полягає в тому, що кров при цьому рухається значно повільніше, ніж у замкненій системі, тому незамкнена кровоносна система «вигідна» лише для тварин, що мають невеликі розміри.

3. У яких тварин замкнена кровоносна система? Наведіть приклади.

У всіх хребетних кровоносна система замкнена (кров рухається лише по судинах і камерах серця, а з тканинами контактує через стінки капілярів; речовини з крові спочатку проникають у клітини стінок капілярів, а після цього — до клітин інших органів або тканин).

4. Які різновиди кровоносних судин ви знаєте?

Судини, які несуть кров від серця називаються артеріями, а до серця — венами.

Тиск в артеріях вищий, ніж у венах. 

Найтоншими судинами є капіляри (кров рухається повільно тому саме в них відбувається обмін газами і різноманітними речовинами з тканинами, органами або клітинами).

5. У чому різниця в будові серця у риб, земноводних і птахів?

У риб серце двокамерне, у земноводних – трикамерне, у птахів – чотирикамерне.

6.   Підбиття підсумків уроку

7.   Домашнє завдання

1.§   33  опрацювати. Скласти «шпаргалку з помилками» за темою уроку

 

 

                                                     Географія 7А, 7Б.



 Тема: Географічне положення Антарктиди. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Антарктида й Антарктика. 

 

Вчитель. «Королева холоду», «безлюдний континент», «царство завірюх і вітрів», «світовий холодильник», «край землі»... так називають цей унікальний материк, що не схожий на жоден континент світу.

Це – велетенська льодова пустеля. –

Про який же материк сьогодні піде розмова? - І чому його так називають?

- А які особливості його географічного положення? – 

. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя. Походження назви материка пов’язане... з небом. Арктос – так називали стародавні греки сузір’я Великої Ведмедиці. А район земної поверхні довкола Північного полюса, що лежить під цим сузір’ям, дістав назву Арктика. А протилежний Арктиці район довкола Південного полюса Землі називають Антарктикою (анти означає навпроти). Звідси й назва Антарктида – навпроти Арктики.

Антарктида – незвичайний материк за своїм розташуванням. ЇЇ називають «материком на краю світу».

Вона майже цілком розташована за Південним полярним колом у полярних широтах. Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди «дивляться» на північ.

Карта+Атлас.

Якими океанами омиваються береги Антарктида? (Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів ... або водами Південного океану)

А моря? ( У материк вдаються великі моря Уедделла і Росса).

У океан дуже вдається Антарктичний півострів. Від найближчого материка – Південної Америки Антарктиду відокремлює протока Дрейка. Антарктида вкрита потужним крижаним покривом і завдяки цьому є найвищим материком планети.

Атлас.

Площа материка становить з островами становить 13,98 млн.кв.км.

Площа без островів – 12,40 млн. кв.км.

Довжина берегової лінії – 30 тис. км.

Середня висота -2040 м.

Без крижаного покриву -410 м.

Максимальна висота – масив Вінсон (5140 м).

 

Потужний льодовиковий покрив визначає форму та розміри материка. Часто буває нелегко провести межу, де закінчується суша під шаром криги.

Саме краї льодовика, що обриваються стіною вбік океану, утворюють берегову лінію.

Сповзаючи на шельф та спираючись на оканічне дно, вони утворюють шельфові льодовики.

Окремі ділянки вод океанів, що прилягають до материка, називаються морями. Більшість морів носить імена учасників експедицій, що відкривали і вивчали цей континент. Найбільшими з них є моря Уедделла, Росса та Беллінсгаузена. Карта - Виділяється один великий півострів – Антарктичний. 

Антарктида була відкрита останньою з материків Землі. Ще стародавні вчені здогадувались, що в Південній півкулі у високих широтах повинен існувати великий материк. Його пошуки в свій час призвели до відкриття Австралії, яку вважали частиною цього материка. У XVIII ст. знову на пошуки Південного материка вирушив англійський мореплавець Джеймс Кук. Але він не зміг досягнути материка через складні погодні умови. Шлях його кораблям перетнули плавуча крига й айсберги Антарктики. Кук змушений був повернути назад і стверджував, що далі на південь землі немає, тільки крига, що покриває океан.

Антарктида була відкрита тільки в XIX ст. На пошуки Південного материка в 1819 р. вирушила російська навколосвітня експедиція на кораблях «Мирний» та «Восток» під керівництвом військових — капітана 2-го рангу Фадея Белінсгаузена та лейтенанта Михайла Лазарєва. У 1820 р. російські кораблі підійшли до берегів Антарктиди. За час плавання вони тричі перетнули Південне полярне коло і 5 обігнули Антарктиду, кілька разів досягаючи її узбережжя, але не висаджуючись на ньому. Вже через рік англійські моряки здійснили першу висадку на материк в районі Антарктичного півострова. Згодом багато експедицій різних держав продовжили дослідження материка, але всі дослідження стосувалися тільки узбережжя. Внутрішні частини залишалися невідомими та здавалися недосяжними.

Першими проникли в глибину континенту норвежець Руаль Амундсен і англієць Роберт Скотт влітку Південної півкулі 1911 р.

Маршрут Амундсена був вибраний на 100 км коротшим, ніж у Скотта.

Амундсен на санях з собаками разом з чотирма товаришами досяг Південного полюса 14 грудня 1911 р.

Скотт досяг полюса на місяць пізніше — 18 січня 1912 р. На зворотному шляху Скотт та його товариші загинули, але до самого кінця не кидали свої геологічні колекції та інші матеріали досліджень.

Тільки 12 листопада 1912 р. пошуковий загін знайшов загиблих. У складі експедиції Роберта Скотта був і наш земляк — полтавчанин                          Антон Омельченко. Йому вдалося повернутися до узбережжя з іншою групою учасників експедиції, яких Скотт ще до досягнення полюса відправив назад.

 

Розповідь учителя. Сучасні дослідження Антарктиди.

У першій половині ХХ ст. дослідження Антарктиди були епізодичними й обмежувалися окремими експедиціями. Але з другої половини 50-х рр. почалися регулярні дослідження материка на полярний станціях, які проводять різноманітні наукові спостереження. Результатом їх роботи став перший Атлас Антарктиди, який вийшов в світ у 1966-69 рр. У складі вчених-полярників є метеорологи, фізики, біологи, гідрологи, гляціологи тощо.

За останні десятиліття було зроблено багато досліджень, що збагатили науки про природу Землі.

Аби уникнути дублювання досліджень, світова спільнота утворила Міжнародний комітет з координації антарктичних досліджень. До складу комітету входять кілька підрозділів, що координують роботу постійних та сезонних станцій за напрямами: морські дослідження, біологічні ресурси, верхні шари атмосфери, льодовий покрив, клімат тощо.

Антарктида не належить жодній державі.

Тут заборонено видобуток корисних копалин, полювання на тварин, випробування зброї тощо.

В останні роки Антарктида стала місцем відвідування туристів, але ніяких туристичних споруд (готелів, станцій) на материку не будується. Всі туристи живуть на туристичних кораблях, що підходять до берегів Антарктиди.

З активізацією досліджень в Антарктиці, організацією стаціонарних баз, розвитком міжнародного співробітництва в Антарктиці українські вчені почали долучатися до роботи у складі радянських експедицій. Після розпаду СРСР постало питання правонаступництва. У 1992 р. Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій Радянського Союзу і відмовила Україні в передачі хоча б однієї із них.

Згідно з міжнародним законодавством про Антарктиду та Угодою між Великобританією та Україною, 7 лютого 1996 року у власність України передано антарктичну науково-дослідну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський». 

 Закріплення вивченого матеріалу.

«Вірю-не вірю».

1. Материк Антарктида за своєю площею більший лише за Австралію.

2. Антарктида омивається водами 4 океанів.

3. Антарктида майже повністю лежить за південним полярним колом.

4. Антарктиду відкрив Д.Кук.

5. З поміж усіх континентів Антарктида була відкрита другою.

6. Поверхня материка складається з 2х « поверхів».

7. Антарктида – найнижчий материк на Землі.

8. Антарктида – найвологіший материк на Землі.

9. Найнижча температура планети зафіксована саме в Антарктиді.

10. У внутрішніх районах материка переважає антициклональна без опадів погода.

11. На узбережжях материка тепліше, ніж у центрі.

12. В Антарктиді чітко виражені пори року.

13. Антарктида – пустеля.

14. Життя більшості тварин пов`язане з центральною частиною материка.

15. Постійне населення відсутнє.  

16. Особливе місце у покриві Південного океану належить шельфовим льодовикам.

 

«Запитання з бочки»

1.  Прибережні океанічні води та прилеглі острова разом з Антарктидою утворюють географічну територію. Яка її назва?

2.  Де можна побудувати дім, щоб усі його вікна дивились на північ?

3.  Південні частини Тихого, Індійського, Атлантичного океану утворюють єдиний океан. Як його називають?

4.  Експедиція під чиїм керівництвом вперше дійшла до Південного полюса.  

5.  Хто із українців був учасником експедиції до Південного полюса?

6.  Яку назву має українська антарктична станція?

7.  Як називаються «плаваючі гори».

8.  Яка тварина є символом Антарктиди?

9.                  Переважну більшість тварин Антарктиди не зустрінеш ніде. Як називаються такі види?

  Домашне завдання.

Для всіх учнів - §32 опрацювати, робота з картою.

Для бажаючих - підготувати додатковий матеріал до теми «Рослинний та тваринний світ Антарктиди». 

 


Тема:    Природа Антарктиди.

Мотивація пізнавальної діяльності:   Антарктида цікавий материк! Там кожен живе за своїм часом, тобто часом своєї країни, бо там часові пояси сходяться воєдино. Там немає постійного населення. Там найбільші запаси прісної води. Там діє найактивніший вулкан. Там немає річок. А чи водяться там білі ведмеді?

 Вивчення нового матеріалу:

1. - Крижана Антарктида – потужністю в середньому 2000 м, максимально понад 4000 м, завдяки їй цей материк має найвищі середні висоти серед інших материків. (слайд 1,2) Лід: малорухомий материковий і шельфовий – сповзає на поверхню навколишніх  морів (найбільший – Росса, розміром з Францію). Лід Антарктиди рухається від центру до периферії – наслідок цього тріщини в льодяному покриві, які дуже глибокі і небезпечні, та айсберги.   Чому рухається лід? (мозковий штурм):

А) материк має форму купола, підвищений в центрі;

Б) лід, мов ковдра гріє,  і нижні його шари підтають, тому лід ковзає і сповзає.

Все, що потрапило  в лід, опиняється з часом в океані. В 1912 році група, що відправилась на пошуки експедиції Р. Скотта, знайшла занесений снігом намет, де були тіла мандрівників. Вони прибрали бамбукові підпірки і намет накрив собою тіла загиблих. Пройде багато років і тіло капітана Скотта і його товаришів в складі шельфового льодовика Росса  у вигляді айсберга попливе на північ. Десь в протоці Дрейка айсберг зруйнується хвилями океану, і сміливі мандрівники знайдуть спокій на дні моря, як і личить справжнім морякам.

Останнім часом площа льодовика Антарктиди зменшується. Чому? Що ви знаєте про «глобальне» потепління? (мозковий штурм)

Це цікаво:  В Антарктиді  розташована загадка планети – вулкан Еребус, висотою 3794 м. Він знаходиться на перетині розломів земної кори і є одним з найактивніших вулканів планети.  Вулкан утворює озеро з рідкої лави і викидає багато водню та метану, які, досягаючи стратосфери, руйнують озон. Тому над морем Росса, де розташований вулкан Еребус, спостерігається мінімальна товщина озонового шару. Вулканічна гора народжує безліч крижаних печер, які світяться синіми підземними камерами.

3.Клімат: Кейс:  Антарктиду називають «холодильником» Землі, країною пурги та жорстокого сонця».

1.На більшій частині материка t  січня – 48˚С , а рекордний мінімум планети – 91,2 ˚С зафіксували у 2013 році  поблизу японської станції «Купол  Фудзі». (слайд 9) Влітку на більшій території материка температури не вище - 32˚С. Найвища температура найтеплішого місяця січня +1˚С – на Антарктичному півострові. (аналіз кліматичної карти) На такому холоді метал стає крихким, мов скло. (слайд 10)

2. Чому жорстоке сонце: влітку не можна виходити з приміщення без сонцезахисних окулярів, відкриті ділянки шкіри швидко засмагають, бувають опіки. Антарктида отримує багато сонячного світла, бо: полярне літо (учні згадують що це таке і як змінюється його тривалість), дуже чисте і прозоре повітря, материк високий і ніби «ближче до сонця». Країною пурги Антарктиду назвав австралійський дослідник Дуглас Моусон.  Вітри можуть сягати 360 км за годину, і підіймати в повітря 25 млн. т снігу. Сухий сніг вітер кидає з такою силою, що перетирає товсті канати. Для Антарктиди характерні стокові вітри . Мозковий штурм: проаналізуйте  малюнок підручника і вкажіть причину стокових вітрів.

Л. Дубровін писав: «…Всім нам звичне з дитинства слово «вітер» мало підходить для визначення цього повітряного потоку, насиченого снігом, в якому повітря здається щільним, мов вода. Дві людини, які не прив’язані мотузкою, коли розійдуться на п’ять кроків, не зможуть знайти один одного. Кричати не варто, гул буревію перекриває все… Якось на моїх очах вітер, як листки записника, перегорнув і відніс у море пачку покрівельного заліза…».

3. Як же вирішити протиріччя: дуже холодно, хоч сонця багато – мозковий штурм. (малий кут падіння сонячного проміння, альбедо до 90 %, тривала полярна ніч).

Антарктида лежить в антарктичному кліматичному поясі: учні за кліматичною картою визначають розподіл температур та кількість опадів.

3. Рослинний і тваринний світ: (виступи учнів з випереджаючим завданням) у нас в гостях вчені – полярники, учасники експедицій.

Антарктида – льодова пустеля, але в оазисах ростуть лишайники, гриби, мохи, в озерах -водорості. Всього виявили 700 видів різних рослин. Навіть представник квіткових – на Антарктичному півострові поширена щучка із родини злакових і один представник гвоздичних.(

Зоолог:  тварини пов’язані з океанами, тут водяться сині кити, горбач, кашалоти, тюлені, риби, багато планктону.(слайд  Багато птахів: буревісники сніжний та антарктичний, капський голуб, пінгвіни. Візиткою Антарктиди є імператорські пінгвіни, які живуть дуже гучними колоніями. Розмір цих пінгвінів 40 кг при зрості до 115 см. , живуть до 20 років. В полярну ніч самка відкладає одне яйце прямо на лід. Вона нічого не їла 40 днів, схудла і тому кидається у воду, побалувати себе рибою, кальмарами. І через два місяці вона знову набуде округлість форм і сили. Глава ж сімейства на весь цей час бере тягар відповідальності на себе. Він поміщає яйце в спеціальну складку шкіри на животі між лап і носить його дев’ять тижнів, не лягаючи, стоячи, як вартовий, майже нерухомо. Потенційну небезпеку представляє собою пінгвін-холостяк, який із заздрості може відібрати і навіть розбити дорогоцінне яйце.

Завдяки такій самовідданості з 90% яєць вилуплюються пташенята. Після такої півторамісячної вахти батько втрачає одну третину своєї ваги і часом важить не більше 20 кг. І, тим не менш, це він годує новонародженого секреторною рідиною, багатою ліпідами і протеїнами. Потім він буде «у відпустці» 24 дня.

Перші сім тижнів пташеня покривається пухом і може жити тільки в інкубаційній «кишені» своїх батьків, де підтримується постійна температура не нижче плюс 36°. Якщо малюк випаде з кишені на лід, він неминуче загине.

4. Природні багатства Антарктиди (розповідь вчителя) 150 видів корисних копалин: кам'яне вугілля, залізні руди, хром, нікель, золото, уран, природний газ та нафта. Великі запаси прісної води. Туризм (слайд 19,20). Договори про використання материка лише в мирних цілях. Сьогодні Антарктида має статус єдиного регіону на Землі, що не керується урядом жодної із країн світу.

ІV. Закріплення знань: Вправа «Закінчи речення» (усно)

1.      Антарктида – найвищий материк через….

2.      Товща льоду від…

3.      Наслідком руху льодовика є…

4.      Причиною руху льодового покриву є…

5.      Полюс холоду Землі – це…

6.      Країна «жорстокого» сонця, тому, що…

7.      Кількість опадів…

8.      В Антарктиді водяться такі тварини…

V. Домашнє завдання: вивчити відповідний параграф підручника.

 

 

 

 

 

 

 



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

                                                                                                                                                 09.11 - 13.11.2020                                                         Географія   ВОДИ СУХОДОЛУ. ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ.   Мета : сформувати загальні уявлення про особливості внутрішніх вод Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; продовжити формувати практичні вміння характеризувати компоненти природи материка за картами атласу; сприяти розумінню значення вод суходолу для природи материка та проблем водозабезпечення; розвивати вміння визначати способи дій у рамках запропонованих завдань; свідомо використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації; пробуджувати почуття причетності до вирішення проблем водопостачання на материку.   1. Які компоненти природи Африки були вивчені на попередніх уроках? 2. Які ще компоненти природи входять до складу природного комплексу материка? 3. Які води гідросфери
       26.10. - 30.10.2020 Тема: Молюски. Особливості будови, способу життя. Хід уроку І.Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань учнів 1.      Термінологічна відгадайка 1.      Наука, яка визначає місце організму в системі органічного світу. 2.      Інша назва таксономічної одиниці. 3.      Суспільні комахи, «приручені» людиною. 4.      Поживні речовини у членистоногих транспортуються по тілу рідиною … . 5.      Найвища систематична категорія. 6.      І циклоп, і креветка, і краб та омар -   це … 7.      Ці таксони об’єднуються в царства                                                         1               2  
                                                            14 - 18 вересня 2020.                                                           Географія 7 клас.                 (Виділене червоним кольором виконується письмово) ТЕМА. Походження материків та океанічних западин. Геологічні ери та епохи горотворення Мета уроку :        закріпити знання про материки, частини світу, океанічні западини; сформувати уявлення учнів про походження материків і океанічних западин, про геологічні ери та епохи горотворення. Обладнання :       підручник, атлас, схема «Походження сучасних материків», геологічна карта світу, геологічна шкала часу (г еохронологічна ). Тип уроку :           вивчення нового матеріалу. Очікувані результати:    учні зможуть: називати геологічні ери: архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська; пояснювати утворення океанічних западин і материків унаслідок переміщення літосферних плит; характеризувати гіпотезу дрейфу материків; показувати на ка